Справа № 709/1361/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2026 року суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Кваша І.М., розглянувши заяву представника позивача адвоката Драченка В.В. про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
В С Т А Н О В И В:
21 липня 2026 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Одночасно з позовом до суду надійшла заява представника позивача адвоката Драченка В.В. про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якій заявник просив накласти арешт на майно, що належить відповідачці, з позбавленням права відчуження та розпорядження, а саме:
житловий будинок АДРЕСА_1 , вулиця ОСОБА_3 ;
земельну ділянку площею 0,2469 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:000:2691;
транспортний засіб "Ford Fiesta", 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .
Заява обґрунтована тим, що предметом позову є поділ майна, вартістю 2968404,80 грн. Після отримання позову про поділ майна відповідач може в будь-який момент відчужити майно, належне їй на праві власності, що в майбутньому труднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).
Вивчивши матеріали заяви приходжу до наступних висновків.
Ухвалою судді від 22.07.2026 року позовна заява про поділ майна подружжя залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позову.
У статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
У частині першій та другій статті 150 ЦПК України зазначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Вивчивши матеріали справи та заяви, вважаю за необхідне відмовити представнику позивача у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки ним не наведено достатніх підстав щодо необхідності забезпечення даного позову та доказів того, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду чи створювати обставини, які б утрудняли чи унеможливлювали його виконання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 149 - 153 ЦПК України, суддя -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника позивача адвоката Драченка В.В. про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя І.М. Кваша