Справа № 308/10537/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 липня 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Чепка В. В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову,
в с т а н о в и в:
21.07.2026 ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу у розмірі 1 100 000 грн за договором позики.
Разом з позовом позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову у справі за його позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу, шляхом накладення арешту на:
1) грошові кошти, які належать ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та знаходяться на відкритих банківських рахунках, окрім тих коштів, накладення арешту на які заборонено законом, та на майно, яке належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), у межах ціни позову 1 100 000 (один мільйон сто тисяч) гривень 00 коп.;
2) грошові кошти, які належать ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та знаходяться на відкритих банківських рахунках, окрім тих коштів, накладення арешту на які заборонено законом, та на майно, яке належить ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), у межах ціни позову 1 100 000 (один мільйон сто тисяч) гривень 00 коп.
Заява мотивована тим, що у період укладення договору відповідачі перебували у шлюбі, відтак кошти отримувалися для використання у інтересах сім`ї, такі є спільним боргом подружжя.
Для забезпечення виконання зобов`язань за договором позики, просить задовольнити заяву про забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову, відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України, розглянута без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до положень частини 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Підстави для виклику сторін для розгляду заяви про забезпечення позову - відсутні.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову або після відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається, предметом позову є стягнення боргу за договором позики, укладеним між позивачем, ОСОБА_1 , як позикодавцем, та відповідачем, ОСОБА_2 , як позичальником, у розмірі 1 100 000 грн.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд виходить із наявності спірних обставин, з якими пов`язується застосування відповідних заходів забезпечення позову та зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позову, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову.
Забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивача не встановлений.
Разом з тим, в заяві про забезпечення позову позивачем не доведено, що його права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову, відсутні підтверджені належним чином у встановленому процесуальному порядку факти, які б вказували на існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, не обґрунтовано та не доведено співмірності обраного виду забезпечення позову порівняно із заявленими вимогами, а також не надано підтвердження наміру відповідача умисно ухилятися від виконання рішення суду.
Водночас матеріали заяви не містять доказів того, що відповідачка ОСОБА_3 була обізнана про укладення договору позики та надала згоду як дружина позичальника на його укладення.
Таким чином, вказана заява ґрунтується тільки на припущеннях, а ініційований позивачем вид забезпечення позову суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, що полягає у захисті інтересів учасників процесу.
Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 149-150, 153, 258, 260 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя В. В. Чепка