УХВАЛА
23 липня 2026 року
м. Київ
справа № 756/10330/25
провадження № 61-9444ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 28 січня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 травня 2026 року у справі позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості з оплати наданих житлово-комунальних послуг у сумі 154 273,91 грн.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 28 січня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго» загальну суму заборгованість за надані послуги у розмірі 154 273,91 грн та судовий збір у розмірі 3 028 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 28 січня 2026 року змінено в частині стягнення боргу до 01 травня 2018 року та розподілу судових витрат. Зменшено розмір стягнутої заборгованості за послуги:
- з централізованого опалення із 19 492,19 грн до 6 643,60 грн, інфляційну складову боргу із 3 216,21 грн до 1 214,01 грн, та 3% річних із 778,62 грн до 281,76 грн;
- з централізованого гарячого водопостачання із 11 866,33 грн до 4 180,60 грн, інфляційну складову боргу із 1 957,94 грн до 763,94 грн, та 3% річних із 474 грн до 177,30 грн;
- загальний розмір заборгованості з 154 273,91 грн до 129 748,85 грн.
Зменшено стягнутий судовий збір з 3 028 грн до 2 543,52 грн.
В іншій частині рішення Оболонського районного суду міста Києва від 28 січня 2026 року залишено без змін. Стягнуто з КП «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 726,72 грн за подання апеляційної скарги.
11 липня 2026 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду міста Києва
від 28 січня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду
від 26 травня 2026 року (повний текст рішення складено 11 червня 2026 року) у справі № 756/10330/25.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
За змістом частини дев`ятої статті 19 ЦПК України прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга.
У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України).
У розглядуваній справі заявлено вимоги про стягнення заборгованості в сумі 154 273,91 грн.
Таким чином ціна позову у справі № 756/10330/25 не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн х 250 = 832 000 грн, де 3 328 грн прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року), тому ухвалені у ній судові рішення можуть бути оскаржені виключно за наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Заявник посилається на наявність випадку передбаченого підпунктом г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України (суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково).
За відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 16 липня 2025 року відкрито провадження у цій справі та визначено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідно до положень частини четвертої статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ;
2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Отже в порядку спрощеного позовного провадження можуть бути розглянуті не лише малозначні справи, а ухвала Оболонського районного суду міста Києва від 16 липня 2025 року не містить висновків суду про належність справи до категорії малозначних.
Таким чином наявність випадку передбаченого підпунктом г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження у справі із ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не підтверджена.
При цьому суди першої та апеляційної інстанцій забезпечили розгляд справи у відкритому судовому засіданні.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги, зокрема, категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Незгода із оскарженими судовими рішеннями не є сама по собі обставиною, що свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у справі із ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, ОСОБА_1 реалізував своє право на апеляційний перегляд справи, наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Оскільки у відкритті касаційного провадження відмовлено, не підлягає вирішенню клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання судових рішень та постановлення окремої ухвали.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 28 січня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду
від 26 травня 2026 року у справі № 756/10330/25.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников