Справа № 202/5608/26
Провадження № 2/202/4825/2026
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
УХВАЛА
22 липня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра
у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,
за участю секретаря - Коваленко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Індустріального районного суду міста Дніпра знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини.
25.06.2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження справі.
Клопотання обґрунтовано тим, що на день подання клопотання він проходить військову службу на посаді начальника пошуково-рятувальної та парашутно - десантної служби відділу підготовки та застосування авіації військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №305 від 06.12.2019 року та довідкою (форма 5) №2907 від 12.06.2026 року.
Вказав, що процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно з довідкою №2911 від 21.06.2026, з 01.01.2026 року по теперішній час він приймає безпосередньо участь у виконанні бойових, спеціальних завдань з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури, згідно з бойовими розпорядженнями, пошуково-рятувального забезпечення бойових дій літаків при веденні ними повітряного бою під час вогняного ураження повітряних (наземних, морських) цілей противника та з відбиття вогневого ураження противника на основний командний пункт.
Зазначив, що враховуючи той факт, що він, як сторона по справі, перебуваючи на військовій службі в лавах Збройних Сил України та приймаючи безпосередню участь у виконанні бойових, спеціальних завдань у період воєнного стану, запровадженого у зв`язку із воєнною агресією Російської Федерації проти України, не має можливості приймати особисту участь у розгляді справи в суді, а також в повній мірі користуватися своїми процесуальними правами, гарантованими статтею 43 ЦПК України, оскільки існують обставини відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України.
Просив суд зупинити провадження у справі №202/5608/26 за позовом адвоката Ільїчова С.Д. в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у воєнний стан, або залучені до проведення антитерористичної операції.
21.07.2026 року, документ сформований в системі «Електронний суд», від представника позивача ОСОБА_3 надійшло заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Вказав, що предметом поданого позивачем позову є збільшення розміру аліментів які вже стягуються на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто стосується матеріального утримання неповнолітньої дитини.
Вказав, що на думку представника позивача на даний час відсутні будь-які об`єктивні перешкоди для розгляду вказаної вище цивільної справи.
Просить суд звернути увагу на те, що місце дислокації військової частини НОМЕР_1 знаходиться в межах території АДРЕСА_1 .
Вказав, що відповідач у цій справі не позбавлений права користуватися правничою допомогою адвоката, мати можливість висловитися щодо позовних вимог, зокрема, шляхом надання письмових пояснень, подавати процесуальні документи, докази у справі, заявляти клопотання та приймати участь у судових засіданнях як особисто, так і в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів або через представника. Крім того, маючи змогу подати клопотання про зупинення провадження, відповідач так само не був позбавлений можливості у письмовій формі викласти свою позицію по суті позовних вимог ОСОБА_2 та, у разі необхідності, подати клопотання про розгляд справи без його участі.
Зазначив, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та отримати остаточне вирішення спору. Зупинення провадження у справі, що стосується захисту конституційного права дитини на утримання, на підставі пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України по суті має невизначені часові рамки.
Таке зупинення має наслідком обмеження доступу до правосуддя дитини, яка не може як отримати остаточне судове рішення у спорі, так і захистити право дитини на належне утримання.
Зупинення провадження у справі на підставі пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України у справі, що стосується захисту конституційного права дитини на утримання, суперечить задекларованій державою засаді охорони дитинства та є порушенням права на судовий захист, яке згідно частини другої статті 64 Конституції України не може бути обмежене навіть в умовах надзвичайного чи воєнного стану. Це пов`язано з тим, що право на судовий захист є фундаментом сучасного конституційного ладу.
З огляду на викладене, можна зробити висновок, що спір про стягнення аліментів, який є стимулюючим фактором для мотивації відповідача сплачувати аліменти на утримання дитини, стосується забезпечення належного утримання дитини і має пріоритетний, соціально значущий характер, що вимагає своєчасного судового розгляду та недопущення його безпідставного затягування.
У спорах щодо утримання дітей суди повинні забезпечити право останніх на своєчасне та належне утримання, навіть за умов воєнного стану. Затягування розгляду справи шляхом зупинення провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України може призвести до порушення прав дітей на належний рівень життя.
Вважають, що зупинення провадження у справі на невизначений строк може зашкодити інтересам дитини в отриманні належного розміру утримання з боку батька, що прямо суперечить найкращим інтересам ОСОБА_4 , 2013 року народження.
Просив суд: відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його клопотання про зупинення провадження у справі.
Сторони в судове засідання не з`явилися. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином. Відповідно до заяв посили суд розглядати клопотання без їх участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши клопотання, дослідивши матеріали справи, доходить наступного.
В судовому засіданні встановлено, що згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №305 від 06.12.2019 та довідки (форми 5) №2907 від 12.06.2026 ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді начальника пошуково-рятувальної та парашутно - десантної служби відділу підготовки та застосування авіації управління авіації військової частини НОМЕР_1 .
Згідно довідки №2911 від 21.06.2026, з 01.01.2026 по теперішній час ОСОБА_1 приймає безпосередню участь у виконання бойових, спеціальних завдань з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури, згідно з бойовими розпорядженнями, пошуково- рятувального забезпечення бойових дій літаків при ведені ними повітряного бою під час вогневого ураження повітряних (наземних, морських) цілей противника та з відбиття вогневого ураження противника на основний командний пункт.
За правилами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України ).
Згідно з п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до антитерористичної операції.
Вказана норма процесуального закону є імперативною, суть якої зводиться до того, що учасник справи (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) на час розгляду справи в суді виконує конституційний обов`язок захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, передбачений статтею 65 Конституції України та у зв`язку з цим не може реалізувати свої процесуальні права та нести процесуальні обов`язки.
Відповідно до ч.4 ст.268 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справі №557/1226/23, провадження №61-2354св24, постанова від 13.03.2025, висловив правову позицію, що у справі, яка стосується аліментів на утримання дитини, суд і сторони справи повинні забезпечити реалізацію найкращих інтересів дитини. Незважаючи на те, що позивачем у такій справі є один із батьків, а відповідачем інший, інтереси дитини, яка не є стороною справи, мають домінувати над інтересами кожного з її батьків .
У постанові від 27 травня 2026 року у справі №344/432/24 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду розглянув питання про допустимість зупинення апеляційного провадження у справі про стягнення аліментів у зв`язку з проходженням відповідачем військової служби та дійшов висновку, що висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №754/947/22 щодо обов`язкового зупинення провадження у зв`язку з військовою службою сторони не може застосовуватися автоматично у спорах про аліменти без оцінки інтересів дитини, завдань цивільного судочинства та принципу верховенства права.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справі №699/1569/25, провадження №61-6808св26, постанова від 30.06.2026, висловив правову позицію, що у справі, яка стосується зміни способу стягнення аліментів на утримання дитини, у зв`язку з проходженням відповідачем військової служби вказали, що якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (стаття 51 Конституції України).
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина перша та друга статті 55 Конституції України).
Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції (статті 64 Конституції України).
Очевидно, що ця справа стосується насамперед питання дотримання тих конституційних цінностей (статті 51, 55 Конституції України), які не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного чи надзвичайного стану і складають фундамент сучасного конституційного ладу.
Перед касаційним судом постало питання, про те, чи суперечить пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України статтям 8, 51, 55 Конституції України в справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення.
Зробили висновок, що зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України у справі, що стосується захисту конституційного права дитини на утримання, суперечить задекларованій державою засаді охорони дитинства та є порушенням права на судовий захист, яке згідно частини другої статті 64 Конституції України не може бути обмежене навіть в умовах надзвичайного чи воєнного стану;
потреба в констатації неконституційності пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України в частині, яка стосується права дитини на утримання, зумовлена тим, що парламент має запровадити на рівні процесуального закону «гнучкий» механізм, який враховує права та інтереси дитини. Наприклад, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, якщо це не суперечить найкращим інтересам дитини.
Об`єднана палата Касаційного цивільного суду зазначала, що під час вирішення цивільного спору на виконання імперативних приписів, зокрема статті 8 Конституції України, частини шостої статті 10 ЦПК України, цивільний суд, за наявності висновку, що відповідний правовий акт суперечить Конституції України, не застосовує такий правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії (постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2024 року у справі № 750/13149/21 (провадження № 61-6054сво23)).
Тому касаційний суд: вважає, що пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України в справах про стягнення аліментів на дитину, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення суперечить статтям 8, 51, 55 Конституції України;
не застосовує пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України, оскільки апеляційний суд зупинив провадження в справі про зміну способу стягнення аліментів на дитину; застосовує статті 8, 51, 55 Конституції України як норми прямої дії.
Суд звертає увагу на те, що місце дислокації військової частини НОМЕР_1 знаходиться в межах території АДРЕСА_1 .
Відповідач у цій справі не позбавлений права користуватися правничою допомогою адвоката, мати можливість висловитися щодо позовних вимог, зокрема, шляхом надання письмових пояснень, подавати процесуальні документи, докази у справі, заявляти клопотання та приймати участь у судових засіданнях як особисто, так і в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів або через представника.
Крім того, маючи змогу подати клопотання про зупинення провадження, відповідач так само не позбавлений можливості у письмовій формі викласти свою позицію по суті позовних вимог ОСОБА_2 та, у разі необхідності, подати клопотання про розгляд справи без його участі
Виходячи із вищевикладеного суд доходить висновку, що на даний час відсутні будь-які об`єктивні перешкоди для розгляду вказаної вище цивільної справи та відсутні підстави для зупинення провадження у справі,
Безпідставне же зупинення провадження у справі суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.
Керуючись: ст.ст. 251, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.П.Слюсар