Справа № 204/8497/23
Провадження № 2/204/28/26
ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
за участю секретаря Павлюк Д.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
за участю представника позивача адвоката Ліфлянчик С.І.,
за участю відповідача ОСОБА_2 ,
за участю представника відповідача адвоката Щербини Є.М.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергій В`ячеславович про визнання заповіту недійсним, -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2023 року позивач звернулась до суду з позовною заявою, неодноразово уточнюючи позовні вимоги позивач, в останній редакції позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергій В`ячеславович про визнання заповіту недійсним, просила визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що посвідчений 01.11.2022 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергієм В`ячеславовичем.
Під час розгляду справи представником позивача було заявлено два клопотання:
1) клопотання про призначення у справі додаткової посмертної судово-медичної комплексної експертизи.
В обґрунтування клопотання зазначено, що Чечелівським районним судом міста Дніпра була призначена судово-медична комплексна експертиза, про що була винесена відповідна ухвала від 12.08.2025 року по справі № 204/8497/23. На виконання ухвали суду Державною спеціалізованою установою «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» МОЗ України було проведено експертизу та дано суду висновок експерта № 99. Згідно до цього висновку експерт зазначив (цитата): «… Вищевказане може викликати недіагностоване когнітивне зниження та ставить під сумнів об`єктивну можливість хворого ОСОБА_3 , до виконання самостійних активних, цілеспрямованих, усвідомлених дій, а саме самостійно читати та підписувати заповіт від 01.11.2022 р.». Зазначив, що враховуючи діагноз, анамнез та призначене лікування спадкодавцю, зрозуміло, що об`єктивні можливості ОСОБА_3 можуть викликати сумнів. Ще вони можуть викликати відчуття збентеження, занепокоєння, страху та інше. Посилався на те, що експерт у висновку, не надає чіткої відповіді по суті питання, а використовує фразу «…ставить під сумнів об`єктивну можливість…». Вважає, що в результаті суд не зможе дати такому висновку належну оцінку і використати його при ухваленні рішення. Тож представник вважає зазначений висновок експерта по суті поставлених питань, зокрема в підсумках «… Вищевказане може викликати недіагностоване когнітивне зниження та ставить під сумнів об`єктивну можливість хворого ОСОБА_3 , до виконання самостійних активних, цілеспрямованих, усвідомлених дій, а саме самостійно читати та підписувати заповіт від 01.11.2022 р.», неповним та неясним, що фактично не надав чіткої відповіді на запитання «Чи міг ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виходячи з його віку та стану здоров`я (наявність або відсутність фізичних вад) самостійно читати та підписувати заповіт від 01.11.2022 року на дату його посвідчення приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергієм В`ячеславовичем?».
На вирішення експертизи просив поставити такі питання:
1. Чи міг ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виходячи з його віку та стану здоров`я (наявність або відсутність фізичних вад) самостійно читати та підписувати заповіт від 01.11.2022 року на дату його посвідчення приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергієм В`ячеславовичем?
2. Станом на 01.11.2022 які саме об`єктивні фізичні вади здоров`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до вимог статей 1247, 1248 ЦК України, унеможливлювали особисте підписання заповіту заповідачем?
3. Станом на 01.11.2022 які саме об`єктивні фізичні вади здоров`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до вимог статей 1247, 1248 ЦК України, унеможливлювали особисте читання в голос тексту заповіту?
2) клопотання про призначення у справі посмертної судово-психіатричної експертизи.
В обґрунтування клопотання зазначено, що правила статті 225 ЦК України, яка є підставою позовної заяви ОСОБА_1 , поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала у такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд зобов`язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів, які підтверджують чи спростовують доводи позивача про те, що в момент укладення оспорюваного правочину особа не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними. Разом із тим питання щодо психічного стану Спадкодавця - ОСОБА_3 , його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на момент посвідчення заповіту перед експертами не ставилися та не досліджувалися. Окремо звернув увагу на те, що ОСОБА_3 тривалий час страждав на тяжке онкологічне захворювання, яке було діагностовано ще у 2017 році. Спірний заповіт був посвідчений 01 листопада 2022 року , а вже наступного дня, ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_3 помер. Отже, заповіт був складений фактично в останній день життя спадкодавця. За таких обставин встановлення психічного стану особи саме на момент посвідчення заповіту набуває вирішального значення для правильного вирішення спору. Сам факт посвідчення заповіту менш ніж за добу до смерті особи, яка тривалий час страждала на тяжке онкологічне захворювання, об`єктивно потребує спеціальних знань у галузі психіатрії для встановлення того, чи могла така особа на момент вчинення правочину усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
На вирішення експертизи просив поставити такі питання:
1)Чи міг ОСОБА_3 станом на 01.11.2022 року усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час посвідчення заповіту?
2)Чи міг ОСОБА_3 вільно формувати та виражати власну волю під час посвідчення заповіту 01.11.2022 року?
3)Чи впливало наявне онкологічне захворювання на психічний стан ОСОБА_3 .?
4)Чи могли лікарські препарати, які приймав ОСОБА_3 , зокрема наркотичні анальгетики, знеболювальні, седативні або інші лікарські засоби, впливати на його свідомість, пам`ять, увагу, мислення та здатність керувати своїми діями?
5)Чи перебував ОСОБА_3 станом на 01.11.2022 року у такому фізичному або психічному стані, який міг обмежувати його здатність до критичної оцінки своїх дій та наслідків їх вчинення?
6)Чи мав ОСОБА_3 можливість самостійно, вільно та усвідомлено приймати рішення щодо складання нового заповіту 01.11.2022 року?
7)Чи могли наявні захворювання та загальний стан здоров`я ОСОБА_3 обмежувати його здатність протистояти сторонньому впливу та формувати незалежне волевиявлення?
8)Чи перебував ОСОБА_3 на момент посвідчення заповіту у стані, який міг впливати на здатність розуміти юридичне значення своїх дій та наслідки складання заповіту?
Проведення експертизи просив доручити експертам Дніпровської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини МОЗ України» (49000, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 84).
У судовому засіданні позивач, її представник, клопотання підтримали, просили задовольнити.
Відповідач, її представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення обох клопотань.
Третя особа приватний нотаріус Мазуренко С.В. в судове засідання не з`явився.
Вислухавши думку сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, та з матеріалів справи вбачається, що предметом позовних вимог ОСОБА_1 є визнання заповіту недійсним з підстав, передбачених ст.225 ЦК України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
Встановлено, що згідно ухвали Чечелівського районного суду міста Дніпра від 12 серпня 2025 року постановлено, призначити у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергій В`ячеславович про застосування наслідків нікчемного заповіту, судово-медичну експертизу, на вирішення якої було поставлено наступне питання: 1. Чи міг ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виходячи з його віку та стану здоров`я (наявність або відсутність фізичних вад) самостійно читати та підписувати заповіт від 01.11.2022 року на дату його посвідчення приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергієм В`ячеславовичем?
Згідно з висновком експерта №99 від 15.04.2026 року, проведеної за матеріалами справи, експертом надано відповідь: згідно аналізу наданої медичної документації, комісією експертів встановлено, що з 2017 року ОСОБА_3 , хворів на тяжке онкологічне захворювання: рак передміхурової залози T4№2M1, після 18 курсів поліативної хіміотерапії, гормонотерапії, променевої терапії на метастази в кістках; клінічна група IV; вторинна анемія; ракова інтоксикація, гостра серцевосудинна недостатність. Супутні захворювання: ішемічна хвороба серця: кардіосклероз дифузний. СН II А, гіпертонічна хвороба II стадії, 2 ступеню, хронічне обструктивне захворювання легень, тромбоцитопенія неясного генезу, цукровий діабет II типу. З початку захворювання до дня смерті пацієнт вживав ліки які блокували андрогенові рецептори, в тому числі в центральній нервовій системі. Це викликає загальмованість, втому, безпорадність, байдужість, втрату інтересу до навколишнього середовища, порушення когнітивних функцій: пам`яті, концентрації уваги на сьогочасні події, зниження аналізу та синтезу мислення, аналізу наслідків своїх вчинків. Ці ефекти майже ніколи не діагностуються на тлі онкопроцесу і віку хворого, але в усіх останніх історіях хвороби діагностується інтоксикаційний синдром, викликаний онкологічним процесом. Анемія, яка також діагностується у всіх останніх історіях хвороби, також погіршує когнітивний стан хворого. 3 2021 року окрім лікування блокаторами андрогенових рецепторів пацієнт отримував психотропні препарати (прегабалін, сибазон, димедрол, габантин), а також наркотичні та не наркотичні анальгетики, що також погіршувало когнітивні функції хворого. В 2022 році пацієнт приймав участь в клінічному дослідженні, але 12.09.2022 році був з нього виключений, вірогідно в зв`язку з неможливістю виконувати послідовні дії яких потребує клінічне дослідження. Вищевказане може викликати недіагностоване когнітивне зниження та ставить під сумнів об`єктивну можливість хворого ОСОБА_3 , до виконання самостійних активних, цілеспрямованих, усвідомлених дій, а саме самостійно читати та підписувати заповіт від 01.11.2022 р. (т.3 а.с.165-181).
Відповідно до ч. 1 ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання (п.10 Постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 1997 року №8).
Звертаючись до суду із клопотанням про призначення додаткової посмертної судово-медичної комплексної експертизи представник позивача зазначає, що висновок експерта не містить чітких відповідей по суті питань, і використовує фразу «…ставить під сумнів об`єктивну можливість», а тому, вважає наявні підстави, передбачені ч.1 ст.113 ЦПК України для призначення додаткової експертизи.
У постанові від 25 серпня 2021 року у справі № 920/639/17 Верховний Суд дійшов висновку, що додатковою, зокрема, є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріали (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Проте, суд зауважує, що згідно ухвали Чечелівського районного суду міста Дніпра від 12 серпня 2025 року було постановлено, призначити у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергій В`ячеславович про застосування наслідків нікчемного заповіту, судово-медичну експертизу, на вирішення якої було поставлено наступне питання: 1. Чи міг ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виходячи з його віку та стану здоров`я (наявність або відсутність фізичних вад) самостійно читати та підписувати заповіт від 01.11.2022 року на дату його посвідчення приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергієм В`ячеславовичем?
Згідно з висновком експерта №99 від 15.04.2026 року, проведеної за матеріалами справи, експертом і була надана відповідь на поставлене в ухвалі суду питання; дослідження проведено із застосуванням методики та методичних рекомендацій.
Отже, жодних даних, які б свідчили про необґрунтованість або суперечність матеріалам справи висновку експерта №99 від 15.04.2026 року, на які посилається представник позивача, або таких, які б викликали сумніви в його правильності, або даних, що висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи, матеріали цивільної справи не містять.
Таким чином, твердження представника позивача про те, що експерт не надав чіткої відповіді на питання, не підтверджені належними та допустимими доказами, та зводяться до не згоди із отриманим висновком, а тому, клопотання представника позивача про призначення додаткової посмертної судово-медичної комплексної експертизи, задоволенню не підлягає.
Вирішуючи клопотання представника позивача про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, суд виходить із наступного.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
За загальним правилом, визначеним статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, що є одним із основоположних його принципів. За змістом частини третьої зазначеної норми, обов`язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які посилається особа як на підставу своїх вимог або заперечень, покладається на кожну із сторін.
Згідно із частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У постанові від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.
Згідно із частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всім доказам, якими суд керувався при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.
Звертаючись до суду з позовом про визнання заповіту недійсним, ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_3 тривалий час страждав на тяжке онкологічне захворювання, яке було діагностовано ще у 2017 році. Спірний заповіт був посвідчений 01 листопада 2022 року , а вже наступного дня, ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_3 помер. Отже, заповіт був складений фактично в останній день життя спадкодавця. За таких обставин встановлення психічного стану особи саме на момент посвідчення заповіту набуває вирішального значення для правильного вирішення спору. Сам факт посвідчення заповіту менш ніж за добу до смерті особи, яка тривалий час страждала на тяжке онкологічне захворювання, об`єктивно потребує спеціальних знань у галузі психіатрії для встановлення того, чи могла така особа на момент вчинення правочину усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
За викладених обставин та враховуючи посилання позивачки на те, що спірний заповіт був посвідчений 01 листопада 2022 року , а вже наступного дня, ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_3 помер, а отже, заповіт був складений фактично в останній день життя спадкодавця, суд вважає необхідним виконати вимоги процесуального закону щодо забезпечення змагальності сторін у справі, та встановлення обставин, що мають значення для правильного її вирішення, що відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13.
Також, Верховний Суд неодноразово зазначав, що під час застосування процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції (постанови Верховного Суду від 03 липня 2024 року в справа № 740/724/23, від 12 січня 2022 року в справі № 234/11607/20, від 05 серпня 2020 року в справі № 177/1163/16-ц та ін.).
Зазначене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях вказує на те, що надмірний формалізм при застосуванні процедурних правил буде впливати на справедливість процедури, що призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення від 26 липня 2007 року у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. Franc)», рішення від 08 грудня 2016 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
За таких обставин, суд вважає, що наявні підстави для задоволення клопотання представника позивача про призначення у справі посмертної судово-психіатричної експертизи.
Відповідно до ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України „Про судову експертизу", Цивільним процесуальним кодексом, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.
Як роз`яснено в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Звертаючись до суду із клопотанням про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, представник позивача просив поставити на вирішення експертів наступні питання:
1)Чи міг ОСОБА_3 станом на 01.11.2022 року усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час посвідчення заповіту?
2)Чи міг ОСОБА_3 вільно формувати та виражати власну волю під час посвідчення заповіту 01.11.2022 року?
3)Чи впливало наявне онкологічне захворювання на психічний стан ОСОБА_3 .?
4)Чи могли лікарські препарати, які приймав ОСОБА_3 , зокрема наркотичні анальгетики, знеболювальні, седативні або інші лікарські засоби, впливати на його свідомість, пам`ять, увагу, мислення та здатність керувати своїми діями?
5)Чи перебував ОСОБА_3 станом на 01.11.2022 року у такому фізичному або психічному стані, який міг обмежувати його здатність до критичної оцінки своїх дій та наслідків їх вчинення?
6)Чи мав ОСОБА_3 можливість самостійно, вільно та усвідомлено приймати рішення щодо складання нового заповіту 01.11.2022 року?
7)Чи могли наявні захворювання та загальний стан здоров`я ОСОБА_3 обмежувати його здатність протистояти сторонньому впливу та формувати незалежне волевиявлення?
8)Чи перебував ОСОБА_3 на момент посвідчення заповіту у стані, який міг впливати на здатність розуміти юридичне значення своїх дій та наслідки складання заповіту?
Проведення експертизи просив доручити експертам Дніпровської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини МОЗ України» (49000, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 84).
Відповідач, її представник в судовому засіданні повністю заперечували проти задоволення клопотання; останні не пропонували поставити на вирішення експертизи будь-які питання.
Ознайомившись із запропонованими представником позивача питаннями на вирішення експертів, суд враховує.
Згідно зі ст.ст. 11, 13 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При призначені експертизи, суд бере за основу перелік питань, які поставлені позивачем перед експертом у письмовому клопотанні, та відповідно до вимог ст.103 ЦПК України, визначаються судом.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
У поданому клопотанні представник позивача запропонував доручити проведення експертизи експертам Дніпровської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини МОЗ України» (49000, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 84), тому, в цій частині суд погоджується із визначеною установою.
З урахуванням наведених обставин, враховуючи те, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання, суд, вважає за необхідне частково задовольнити клопотання та призначити у справі посмертну судово-психіатричну експертизу, з переліком питань, визначених судом.
Відповідно до ч.1, 3, 5 ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
Враховуючи, що зазначене клопотання заявлено представником позивача, тому саме на позивача ОСОБА_1 і повинні бути покладені витрати, пов`язані із проведенням даної експертизи.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи. Враховуючи той факт, що для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі необхідно зупинити.
Керуючись ст. ст.103, 104, 109, 125, 252, 260, 261 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника позивача - адвоката Ліфлянчика С.І. про призначення експертизи - задовольнити частково.
В задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Ліфлянчика С.І. про призначення додаткової посмертної судово-медичної комплексної експертизи - відмовити.
Клопотання представника позивача - адвоката Ліфлянчика С.І. про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи - задовольнити частково.
Призначити у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергій В`ячеславович про визнання заповіту недійсним, посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
1.Чи міг ОСОБА_3 01.11.2022 року о 13 годині 00 хвилин усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час посвідчення заповіту?
2. Чи впливала (якщо так, то в якому ступені) на стан психічного здоров`я ОСОБА_3 01.11.2022 року о 13 годині 00 хвилин ракова інтоксикація та больовий синдром з урахуванням препаратів?
3. Чи впливав фізичний стан ОСОБА_3 01.11.2022 року о 13 годині 00 хвилин на його психічний стан та чи впливав такий стан на можливість усвідомлювати значення своїх дій?
4. Чи мав ОСОБА_3 01.11.2022 року о 13 годині 00 хвилин психічні порушення, які впливали на здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?
Проведення експертизи доручити експертам Дніпровської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини МОЗ України» (49000, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 84).
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України.
Судову експертизу провести у строки передбачені п. 1.13. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 27 липня 2015 року №1350/5.
У розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи №204/8497/23, медичну документацію.
Попередити сторони про наслідки ухилення від проведення експертизи, які передбачені ст. 109 ЦПК України.
Обов`язок з оплати призначеної у справі посмертної судово-психіатричної експертизи покласти на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , засоби зв`язку: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
Провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Дата складення повного судового рішення 23.07.2026 року.
Суддя Н.В. Токар