Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26
23.07.2026 справа №394/641/24
2/394/504/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
про залишення позову без розгляду
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Краснопольської Л.П.
за участю секретаря судового засідання Довгої С.В.
розглянувши у спрощеному провадженні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 02.06.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження, призначено перше засідання у справі.
Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області відкладено судове у даній справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
У судові засідання, призначені на 30.06.2026 року, 10.07.2026 року та 23.07.2026 року позивачка ОСОБА_3 не з`явилась, була повідомлена в порядку, передбаченому ст. 128 ЦПК України, у суду відсутності відомості щодо належного повідомлення позивача про день, час і місце судового засідання.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, був повідомлений про дату та час розгляду справи в порядку ст. 128 ЦПК України, згідно зворотнього поштового повідомлення від 08.06.2025 року зазначено, що «адресат відсутній за вказаною адресою». Окрім того, був повідомлений шляхом опублікування 13.07.2026 року оголошення про його виклик, на 11.40. год. 23.07.2026 року , як учасника судового процесу на сайті «Судова влада». Причини неявки до суду не відомі. Відзив від відповідача не надходив.
Дослідивши матеріали справи суддя приходить до наступного висновку:
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором ч.1 ст. 5 ЦПК України.
Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.
Диспозитивність цивільного судочинства передбачає можливість учасників справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зокрема право позивача у односторонньому порядку відмовитися від судового захисту заявленої ним вимоги.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору ч. 5 ст. 223 ЦПК України.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Так, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце підготовчого чи судового засідання; повторної неявки позивача до суду, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 43 та ч. 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях (у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі») наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У рішенні у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини також зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Суд також враховує розумні строки розгляду справи з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, як втрату зацікавленості в розгляді даної позовної заяви та актуальності самого питання для позивача.
Суд вважає, що позивачка втратила інтерес до поданої нею позовної заяви, враховуючи що з позовом до суду звернулася, проте жодного разу з будь-якими заявами на адресу суду щодо з`ясування питання про хід розгляду справи не зверталася.
Право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Враховуючи те, що позивачка жодного разу не з`явилася на судові засідання, не подала заяву (клопотання) про розгляд справи за її відсутності, суд приходить до висновку що позовну заяву слід залишити без розгляду.
Одночасно роз`яснюється, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного та керуючись ст. 5, ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду
Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: