справа № 492/359/20
провадження № 2-c/492/3/26
УХВАЛА
про повернення без розгляду заяви про скасування судового наказу
22 липня 2026 року м. Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Варгаракі С.М.,
ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу, -
встановив:
До Арцизького районного суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 25 березня 2020 року за заявою ОСОБА_2 про стягнення з нього аліментів на утримання дитини, а також судових витрат.
Ознайомившись із заявою про скасування судового наказу, поданою заявником та документами, доданими до неї, вважаю, що зазначена заява підлягає поверненню без розгляду, оскільки подана з порушенням статті 170 ЦПК України.
Форма і зміст заяви про скасування судового наказу повинні відповідати вимогам статті 170 ЦПК України.
За загальним правилом частини 1 статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу (тобто, крім випадків видачі судового наказу за вимогами про стягнення аліментів).
Згідно з вимогами частини 7 статті 170 ЦПК України, у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини 1 статті 161 цього Кодексу (стягнення аліментів на утримання дитини), боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Окрім того, відповідно до частини 8 статті 170 ЦПК України, у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини 1 статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Тобто, згідно вимог ЦПК України, судовий наказ про стягнення аліментів скасуванню не підлягає і набирає законної сили з моменту його винесення.
Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються документ, що підтверджує сплату судового збору.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3328 грн.
Згідно з п. 4-2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір в розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто за подання до суду заяви про скасування судового наказу повинен бути сплачений судовий збір в розмірі 166,40 грн.
В обґрунтування заяви в частині звільнення від сплати судового збору, заявник посилається на те, що він є військовослужбовцем, а тому в силу пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
За положеннями частини 1 статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Для звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов`язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов`язаною із обороною України.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 640/7310/19, Верховним Судом у складі судді Касаційного цивільного суду в ухвалі 22 січня 2026 року у справі № 404/8077/17, провадження № 61-956ск26.
За таких обставин, з огляду на те, що заявник має статус військовослужбовця, однак, предмет спору в цій справі не пов`язаний із проходженням військової служби, а тому, суд вважає, що заявник немає підстав для звільнення від сплати судового збору, у відповідності до приписів пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Отже, заявником при зверненні до суду із заявою про скасування судового наказу, не надано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до частини 6 статті 170 ЦПК України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу, суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що заява про скасування судового наказу не відповідає вказаним вище вимогам закону, заяву слід повернути без розгляду.
Роз`яснити боржнику, що він не позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
На підставі статей 170, 258-260 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу - повернути без розгляду.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що він не позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Варгаракі С.М.