ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
про відкриття апеляційного провадження
23.07.2026 м. Дніпро Справа № 904/6870/25 (904/1660/26)
Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Мартинюка С.В. (доповідач у справі),
суддів: Золотарьової Я.С., Фещенко Ю.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Розпорядника майна ТОВ "ЛІВАЙН ТОРГ" арбітражного керуючого Миговського М. Л. на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2026 (повний текст рішення складено 02.07.2026), суддя Соловйова А. Є.
у справі №904/6870/25 (904/1660/26)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Миговського Михайла Леонідовича, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЛЕМУРІЯ", м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Дніпро-1", м. Дніпро
про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги № У-12/06-25-Л від12 червня 2025 року та стягнення безпідставно набутих коштів за Договором № У-12/06-25-Л від 12 червня 2025 року
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2026 у справі №904/6870/25 (904/1660/26) в задоволені позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Миговського Михайла Леонідовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЛЕМУРІЯ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Дніпро-1" про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги №У-12/06-25-Л від 12 червня 2025 року та стягнення безпідставно набутих коштів за Договором №У-12/06-25-Л від 12 червня 2025 року - відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 934 502,40 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Розпорядник майна ТОВ "ЛІВАЙН ТОРГ" арбітражний керуючий Миговський М.Л. звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
1. Розстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 397 760,00 грн до ухвалення Центральним апеляційним господарським судом судового рішення у даній справі.
2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2026 року у справі № 904/6870/25 (904/1660/26).
3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" задовольнити повністю.
4. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2026 року у справі № 904/6870/25 (904/1660/26) скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а саме виизнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № У-12/06-25-Л від 12 червня 2025 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЛЕМУРІЯ" та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЛЕМУРІЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" безпідставно набуті кошти за Договором № У-12/06-25-Л від 12 червня 2025 року у розмірі 95 740 000,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Мартинюка С.В. (доповідач), судді - Золотарьова Я.С., Фещенко Ю.В.
Судом встановлено, що в апеляційній скаргі, розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" арбітражний керуючий Миговський Михайло Леонідович, зокрема, просить суд розстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.
Клопотання обґрунтовано тим, що щодо ТОВ «Лівайн Торг» ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство № 904/6870/25, що, на думку скаржника, свідчить про неплатоспроможність товариства, відсутність достатніх обігових коштів та неможливість одноразової сплати судового збору без шкоди для конкурсної маси та розрахунків із кредиторами.
Також скаржник посилається на відсутність у боржника вільних грошових активів у розмірі, необхідному для сплати судового збору, зазначає, що апеляційну скаргу подано арбітражним керуючим у межах повноважень, визначених Кодексом України з процедур банкрутства, який діє в інтересах боржника та кредиторів, а сплата судового збору за рахунок його особистих коштів законодавством не передбачена.
Крім того, заявник вказує, що предметом спору є стягнення 95 740 000,00 грн, повернення яких до конкурсної маси має істотне значення для задоволення вимог кредиторів, а відмова у розстроченні сплати судового збору, на його переконання, обмежить доступ до правосуддя.
У зв`язку з наведеним, скаржник просить розстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Судом враховано, що у прохальній частині апеляційної скарги заявник просить "розстрочити" сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Разом з тим, зі змісту клопотання вбачається, що заявник фактично просить перенести строк сплати судового збору в повному обсязі (без поділу цієї суми на частини з визначенням окремих строків сплати кожної з них) до ухвалення судового рішення у справі.
Оскільки заявник просить не про поділ суми судового збору на частини, а про перенесення строку її сплати в повному обсязі до ухвалення рішення по справі, суд, виходячи зі змісту та правової природи заявленої вимоги, а не з її формального найменування, кваліфікує подане клопотання як клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за умови, зокрема, що заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Як вбачається з поданого клопотання, із розрахунку скаржника розмір судового збору за подання апеляційної скарги складає 1 397 760,00 грн.
Водночас, суд зазначає, що частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктами 3, 4 частини 21 статті 4 Закону України "Про судовий збір" до господарського суду за подання позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. До господарського суду за подання позовної заяви немайнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) справляється судовий збір в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 6 частини 2-1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) справляється судовий збір в розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги від розміру оспорюваної суми.
За приписами частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2026 для працездатних осіб у розмірі 3328 грн 00 коп.
Враховуючи, що ціна позову за майновою вимогою становить 95 740 000,00 грн, ставка судового збору за її подання складає 1,5 % ціни позову, що дорівнює 1 436 100,00 грн.
Разом з тим, відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство не може перевищувати 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Максимальний розмір судового збору у 2026 році становить 1 164 800,00 грн (3 328,00 грн ? 350), тому саме ця сума є ставкою судового збору за майнову вимогу.
За вимогу немайнового характеру ставка судового збору становить 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб, тобто 3 328,00 грн.
Відтак загальна ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної скарги заяви, становила 1 168 128,00 грн (1 164 800,00 грн + 3 328,00 грн).
З огляду на те, що апеляційну скаргу подано в електронній формі, судовий збір за її подання становить 1 401 753,60 грн (1 168 128,00 грн ? 150 % ? 0,8).
Розглянувши клопотання апелянта, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору суд має перевірити конкретні обставини певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі "Княт проти Польщі" (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 по справі № 940/2276/18 зазначено, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Судом також враховано запровадження на всій території України воєнного стану згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні".
Згідно з пунктом 2.3 рішення Конституційного Суду України від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб які звертаються до суду. Вказане, за твердженням Конституційного Суду України, відповідає підпункту 12 пункту D Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року № R (81) 7 (далі - Рекомендації), в якому зазначено, що в тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати.
Відповідно до частини другої статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень, але не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені, зокрема, статтею 55 цієї Конституції.
У пункті 32 рішення "De Geouffre de la Pradelle v. France" (№ 12964/87) ЄСПЛ наголосив на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити безладного руху судового процесу. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Подібних висновків щодо забезпечення гарантій справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду, дійшов ЄСПЛ у рішенні "Bellet v. France" (№ 23805/94, п. 36) та у рішенні "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" (N 20347/03, п. 35). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з`ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (вказаний висновок висловлено з урахуванням п. 57 рішення "Ashingdane v. the United Kingdom", № 8225/78).
Суд також звертає увагу на висновки, викладені у рішенні "Case of Balkыnas v. Lithuania" (№75435/17), де ЄСПЛ категорично не погодився з тим, що обмеження доступу заявника до Верховного суду було необхідним та пропорційним. У пункті 39 ЄСПЛ вказав, що розмір судового збору, оцінений у світлі конкретних обставин конкретної справи, включаючи здатність заявника сплатити його, є факторами, які є суттєвими для визначення того, чи особа скористалась своїм правом на доступ до суду. Крім того, у пункті 43 цієї справи ЄСПЛ дійшов висновку про необхідність врахування того, чи є у заявника можливість сплатити судовий збір, враховуючи його фінансовий стан на основі комплексної оцінки його фінансової ситуації.
Крім того, як зазначено у пункті 24 Доповіді Венеціанської комісії № 512/2009 "Про верховенство права" поняття "верховенство права", що було включене до преамбули Загальної декларації прав людини (1948), застосовується для впровадження низки принципів, що мають властивість змінюватися залежно від того чи іншого контексту. У пункті 37 Доповіді також вказано, що верховенство права включає в себе вісім складових, один з яких полягає в тому, що мають бути забезпечені засоби для розв`язання спорів без надмірних матеріальних витрат.
Аналіз зазначеної правової норми дає підстави стверджувати, що сплату судового збору може бути відстрочено, розстрочено з огляду на суб`єктний склад заявника (п.п.1, 2 ч.1 ст.8 Закону) та предмет позову (п.3 ч.1 ст.8 Закону).
Проаналізувавши зміст наведених розпорядником майна ТОВ "ЛІВАЙН ТОРГ" доводів щодо відстрочення сплати судового збору, зважаючи на предмет спору, який у разі задоволення даного позову має важливе значення у справі №904/6870/25 про банкрутство ТОВ "ЛІВАЙН ТОРГ" забезпечуючи при цьому інтереси заявника щодо можливості доступу до суду, гарантованого статтею 129 Конституції України, суд вважає за можливе клопотання розпорядника майна ТОВ "ЛІВАЙН ТОРГ" арбітражного керуючого Миговського Михайла Леонідовича задовольнити та відстрочити сплату суми судового збору в розмірі 1 401 753,60 грн до ухваленні рішення по справі.
Відповідно до частин 1, 4 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.
В ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Як вбачається з поданих документів, апеляційна скарга оформлена у відповідності до вимог, встановлених ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на зазначене, відповідно до вимог статей 256, 258, 262 Господарського процесуального кодексу судова колегія визначилась про можливість відкриття апеляційного провадження у справі №904/6870/25 (904/1660/26) та необхідність витребування її матеріалів із Господарського суду Дніпропетровської області.
Керуючись ст.ст. 197, 262, 263, 268, 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Клопотання розпорядника майна ТОВ "Лівайн Торг" арбітражного керуючого Миговського Михайла Леонідовича про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2026 у справі №904/6870/25 (904/1660/26) - задовольнити.
2. Відстрочити сплату суми судового збору в розмірі 1 401 753,60 грн до ухвалення рішення по справі.
3. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Новікової Наталії Анатоліївни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2026 у справі №904/3253/24 (904/1851/25).
4. Витребувати з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/6870/25 (904/1660/26).
5. Розгляд справи №904/6870/25 (904/1660/26) призначити у судовому засіданні на 16.09.2026 об 11:30 год.
Засідання відбудеться в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань №507.
6. Учасники справи мають право подати відзив на апеляційну скаргу, в порядку ст. 263 ГПК України, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Учасники справи протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження мають право подати клопотання та заяви (за наявності), додаткові докази (за наявності) та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції; заперечення на заяви та клопотання подаються протягом п`яти днів з дати отримання відповідного клопотання чи заяви.
До усіх документів, що подаються до суду, додаються докази направлення їх копій та доданих до них документів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відзиву, клопотань, заяв, додаткових доказів у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відсутність вказаних документів не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
7. Учасникам справи, які згідно ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, зобов`язані зареєструвати електронні кабінети, з метою забезпечення обміну документами та ознайомлення з матеріалами справи, здійснити реєстрацію електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
8. Зазначену ухвалу надіслати засобами електронного зв`язку Господарському суду Дніпропетровської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Мартинюк
Суддя Я.С. Золотарьова
Суддя Ю.В. Фещенко