УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
23 липня 2026 р. Справа № 120/10889/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинський Олександр Ванадійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України).
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
За замістом позовних вимог позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Дашівської селищної ради Вінницької області Коробки Катерини Петрівни про відмову в проведенні реєстраційних дій №85655440 від 03.07.2026;
- зобов`язати Дашівську селищну раду здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно об`єкту нерухомості, а саме: будинок виробничого типу, що розташований в селі Китайгород, Гайсинського району, Вінницької області по вул. Центральна, 12/2, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
До позовної заяви позивачем долучено спірне рішення №85655440 від 03.07.2026, з якого слідує, що таке прийнято державним реєстратором прав на нерухоме майно Коробкою Катериною Петрівною Дашівської селищної ради, Вінницької області.
У позовній заяві позивач визначає відповідачем Дашівську селищну раду Гайсинського району Вінницької області, при цьому, позовні вимоги фактично адресує й державному реєстратору прав на нерухоме майно.
З цього приводу суд звертає увагу на таке.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав регулюється Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).
За визначеннями, що міститься у статті 1 Закону № 1952-IV:
- державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.
Приписами ст. 6 Закону № 1952-IV встановлено, що організаційну систему державної реєстрації прав становлять:
1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;
2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 3 Закону № 1952-IV державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
В силу приписів ст. 11 Закону № 1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Статтею 38 Закону № 1952-IV встановлено, що державні реєстратори, суб`єкти державної реєстрації прав за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав, у тому числі за розголошення відомостей, одержаних ними в результаті проведення реєстраційних дій, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.
Шкода, завдана державним реєстратором фізичній чи юридичній особі під час виконання своїх обов`язків, підлягає відшкодуванню на підставі судового рішення, що набрало законної сили, у порядку, встановленому законом.
З наведеного слід дійти висновку, що державний реєстратор є самостійним та незалежним суб`єктом у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, який наділений повноваженням на прийняття відповідних рішень та несе персональну відповідальність за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав.
В розглядуваному випадку державний реєстратор хоча і перебуває у трудових відносинах з селищною радою, однак за своїм статусом є самостійним суб`єктом владних повноважень, який повинен відповідати за заявленими позивачем позовними вимогами.
Суд звертає увагу, що належним відповідачем (співвідповідачем) є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтереси позивача, в цьому випадку такою особою може бути державний реєстратор (як співвідповідач), який і прийняв оспорюване рішення №85655440 від 03.07.2026.
Зважаючи на наведене, позивачу необхідно уточнити суб`єктний склад осіб, які мають відповідати за вимогами цього позову.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків шляхом подання до суду нової редакції позовної заяви до належного відповідача (співвідповідачів) відповідно до змісту спірних правовідносин, заявлених вимог та суб`єктного складу осіб, які повинні відповідати за позовом.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович