ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
23 липня 2026 року Справа № 160/16206/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (с. Андріївка, Покровський район, Дніпропетровська область) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
установив:
позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.05.2026 № 165/нод «Про результати службового розслідування» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності командира ВЧ НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_1 та накладення дисциплінарного стягнення «сувора догана».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 позов залишено без руху. Встановлено позивачу строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме:
- надати докази реєстрації позивача за адресою: АДРЕСА_2 .
Копію ухвали суду від 30.06.2026 р. направлено через електронний кабінет користувача електронного суду.
08.07.2026 позивач надав заяву про усунення недоліків, однак слід зауважити, що ухвала суду не була виконана з огляду на таке.
Позвиач до заяви про усунення недоліків, на виконання ухвали суду від 30.06.2026 надав лист Військової частини НОМЕР_3 № 2639/74/ВихЗПІ від 07.07.2026, в якому вказано, що станом на 07.07.2026 військовослужбовець ОСОБА_2 дійсно виконує обов`язки війскової служби на території Дніпропетровської області.
Такий документ не є документом, що підтверджує місце реєстрації позивача. Таким чином, позивач порушив вимоги пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України зазначивши адресу свого місця проживання і не надавши належних доказів на підтвердження того, що це місце проживання є зареєстрованим у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» витяг з реєстру територіальної громади є документом у паперовій або електронній формі, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи.
При цьому позивач, посилаючись на своє зареєстроване місце проживання як на підставу для визначення підсудності, не надав належних доказів на підтвердження відповідної обставини, зокрема витягу з реєстру територіальної громади або іншого документа, що підтверджує зареєстроване місце проживання (перебування).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Разом з тим, згідно з частиною першою статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання (перебування, знаходження) або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача. Оскільки позивач не надав належних доказів на підтвердження свого зареєстрованого місця проживання (перебування), суд позбавлений можливості встановити, чи дотримано позивачем правил альтернативної територіальної підсудності, передбачених статтею 25 КАС України.
За таких обставин у суду відсутні правові підстави для висновку про належність справи до територіальної юрисдикції іншого адміністративного суду та, відповідно, для передачі справи за підсудністю в порядку статті 29 КАС України.
Отже, судом встановлено, що оскільки, справи з приводу оскарження індивідуальних актів, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання (перебування, знаходження) або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, в цьому випадку застосовується альтернативна підсудність.
Тобто, позвиач має право подати позовну заяву як до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання (перебування, знаходження) так і до суду за місцезнаходженням відповідача.
Суд встановив, що зареєстроване місце проживання (перебування, знаходження) позивача знаходиться у Київській області, а відповідача - у Житомирській області. Таким чином, ця справа може розглядатись у Київському окружному адміністративному суді або у Житомирському окружному адміністративному суді, проте, за вибором позивача.
У суду відсутня інформація щодо відповідного ввибору позивача. Тому, за таких обставин, суд позбавлений можливості направити справу за підсудністю на розгляд до іншого суду, через відсуьтність інформації щодо вибору позивача.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.169, 243, 248 КАС України
ухвалив:
Позов повернути позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя А.В. Савченко