МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у забезпеченні позову
22 липня 2026 р. № 400/8587/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В. С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачів Військова лікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 на базі Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня №5» , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3
про заява про забезпечення позову,
ВСТАНОВИВ:
15 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 на базі Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня №5», ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , на базі комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня № 5» оформлене довідкою № 2026-0604-1302-2822-7 від 04.06.2026 року про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби.
-зобов`язати Військово-лікарської комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 провести повторний медичний огляд ОСОБА_1 .
Разом з позовом подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_4 вчиняти дії, пов`язані з мобілізацією ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням в даній адміністративній справі.
В обґрунтування заяви зазначає, що після проходження військово-лікарської комісії заявник може бути направлений на проходження служби. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову суттєво ускладнить виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд прийшов до наступних висновків, враховуючи наступне.
Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Отже, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені ч.1 ст.151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені ч. 2 ст. 150 цього Кодексу.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Таким чином, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.
Очевидна протиправність прийнятого рішення має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з`ясування чи додаткового доказування. Водночас, стверджувати про очевидність протиправності постанови, прийнятої у вигляді довідки, - на даній стадії процесу у суду немає підстав.
При цьому, суд звертає увагу, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви та докази, з яких можливо встановити порушення прав, свобод та інтересів заявника, а також, що захист прав, свобод та інтересів заявника буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Посилання заявника на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, під час розгляду заяви про забезпечення позову судом не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів заявника до прийняття у відповідній справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому відмовляє у задоволенні такої заяви.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Віталій Станіславович Брагар