У Х В А Л А
про витребування доказів
23 липня 2026 року справа № 580/5780/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Військової частини НОМЕР_1 (далі - В/Ч НОМЕР_1 , відповідач), в якому, з урахуванням заяви від 29.06.2026, просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 25.02.2022 року по 12.05.2022 рік, із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 25.02.2022 року по 12.05.2023 рік з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 25.02.2022 до 14.11.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , однак остання за вказаний період виплачувала грошове забезпечення, виходячи із розрахунку розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року.
Позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій, серед іншого, просив здійснити перерахунок та виплатити за період з 25.02.2022 до 12.05.2023 грошове забезпечення, виходячи з розміру розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня - відповідного календарного року з урахуванням раніше виплачених сум, однак листом відповідач повідомив про відсутність підстав для такого перерахунку.
Дії відповідача щодо нарахування та виплати грошового забезпечення з 25.02.2022 до 12.05.2023 із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року позивач вважає протиправними, а тому звернувся в суд з цим позовом.
Ухвалою від 10 червня 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
24.06.2026 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, у якому представник відповідача просить, зокрема, повернути позовну заяву у зв`язку з пропущенням строків звернення до суду.
Підставою для повернення позовної заяви представник відповідача вказав, що грошове забезпечення позивач отримував в кінці кожного місяця, у зв`язку із чим в момент отримання такої виплати повинен був дізнатися про порушення своїх прав. Враховуючи вищевикладене, слід прийти до висновку , що позовні вимоги за період з 25.02.2022 по 12.05.2022 повинні бути обмежені тримісячним строком звернення до суду з позовною заявою. При цьому, до суду позивач звернувся 01.06.2026, тобто із пропуском строку звернення до суду щодо позовних вимог, які стосуються періоду з 25.02.2022 до 12.05.2022.
Перевіривши матеріали адміністративної справи з урахуванням доводів позову та відзиву на позов, суд дійшов висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого рішення без встановлення всіх фактичних обставин справи та витребування додаткових доказів, як того вимагає стаття 242 вказаного Кодексу.
Суд виходить з того, що відповідно до частин 1, 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частинами 3, 7, 8 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу; особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали; у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Суд зауважує, що спірні правовідносини регулюються статтею 233 КЗпП України, якою визначено, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (частина перша) або ж в тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (частина друга).
Суд зауважує, що до адміністративного позову позивач додав копію військового квитка, у якому містяться записи щодо проходження позивачем військової служби у відповідача з 25.02.2022 до 14.11.2023.
Разом з тим, суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні відомості про те, що 14.11.2023 позивач звільнений з військової служби у відповідача, що унеможливлює вирішення питання про те, яка ж частина - перша чи друга статті 233 КЗпП України може бути застосована у спірних правовідносинах.
Отже, зважаючи на вищенаведене, для з`ясування всіх обставин у справі, суд з наявних у нього матеріалів та вимог частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вважає, що необхідне витребувати у відповідача додаткові докази у справі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 79, 80, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 :
- - копії наказів про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та про виключення з них;
- копію грошового атестата, розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми, виданих на ім`я ОСОБА_1 , чи іншого документа, який відображає фактичні суми нарахувань та виплат (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) за спірний період з доказами ознайомлення позивача із такими документами.
Витребувані докази надати Черкаському окружному адміністративному суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали, а письмову інформацію про неможливість подання таких доказів із зазначенням причин неможливості їх подання надати Черкаському окружному адміністративному суду протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.
Попередити Військову частину НОМЕР_1 , що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК