Справа № 304/1144/25 Провадження № 6/304/38/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 липня 2026 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді - Ганька І. І.,
з участю секретаря судового засідання - Кибзи М.В.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кудіної Марії Геннадіївни про розстрочку виконання судового рішення від 25 березня 2026 року у цивільній справі № 304/1144/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
адвокат Кудіна М.Г., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , в електронній формі через систему «Електронний суд» подала заяву, в якій просить розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 16 березня 2026 року у справі № 304/1144/25 строком на один рік та встановити порядок виконання рішення шляхом сплати одинадцяти рівних щомісячних платежів у розмірі по 1 469,13 грн та дванадцятого платежу у розмірі 1 469,12 грн. Зазначає, що 16 березня 2026 року Перечинським районним судом Закарпатської області ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 304/1144/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вказаним заочним рішенням позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 22.05.2024-100001224 від 22 травня 2024 року у розмірі 16 000,00 грн, з яких: 8 000,00 грн - основний борг та 8 000,00 грн - заборгованість по процентах. Також стягнуто судовий збір у сумі 1 629,55 грн. Загальна сума, що підлягає виконанню за заочним рішенням суду, становить 17 629,55 грн. Відповідач не ухиляється від виконання рішення суду, визнає необхідність його виконання та має реальний намір погашати присуджену суму. Водночас одноразове виконання рішення у повному обсязі є для нього об`єктивно утрудненим з огляду на реальний майновий стан, наявність утриманців, кредитне навантаження сім`ї та інші обставини, що мають істотне значення. ОСОБА_1 має обмежені доходи та не має фінансової можливості одноразово сплатити всю суму, присуджену заочним рішенням суду. Документи щодо його трудового та майнового стану, виписка по зарплатному рахунку, індивідуальні відомості застрахованої особи за формою ОК-5, а також кредитна історія підтверджують наявність складного матеріального становища та значного кредитного навантаження. На утриманні сім`ї ОСОБА_1 перебувають неповнолітні діти, що підтверджується свідоцтвами про народження та документами щодо місця їх проживання та реєстрації. Заявник є особою, яка фактично забезпечує щоденні потреби дітей та несе постійні витрати, пов`язані з їх належним утриманням, вихованням та розвитком. Наявність дітей об`єктивно зумовлює необхідність здійснення регулярних та значних витрат на придбання продуктів харчування, одягу та взуття відповідно до віку та сезону, забезпечення належних житлово-побутових умов, оплату комунальних послуг, витрат на медичне обслуговування, придбання лікарських засобів, проходження профілактичних оглядів та лікування у разі захворювання. Крім цього, сім`я несе витрати, пов`язані з навчанням та розвитком дітей, зокрема придбанням шкільного приладдя, оплатою освітніх потреб, транспортних витрат, засобів зв`язку та інших щоденних витрат, необхідних для забезпечення нормального рівня життя дітей. За умов значного кредитного навантаження сім`ї та обмеженого рівня доходів одноразове стягнення всієї суми за рішенням суду фактично поставить сім`ю у вкрай скрутне матеріальне становище, створить ризик неможливості забезпечення базових потреб дітей та порушення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, який гарантований як національним законодавством України, так і положеннями Конвенції ООН про права дитини. Саме тому надання розстрочки виконання рішення суду у даному випадку є необхідним для забезпечення балансу між правом стягувача на виконання рішення суду та необхідністю недопущення надмірного фінансового тиску на сім`ю боржника та його дітей. Крім того, сім`я заявника має значне загальне боргове навантаження. За даними кредитної історії дружини заявника ОСОБА_2 , станом на 28 жовтня 2025 року загальна поточна заборгованість за її кредитами становить 526 788,41 грн, а загальна поточна прострочена заборгованість - 456 144,41 грн. Наявність таких зобов`язань у дружини заявника істотно впливає на фінансовий стан сім`ї в цілому, оскільки сімейний бюджет є спільним джерелом покриття поточних витрат, утримання дітей та виконання боргових зобов`язань. Також щодо ОСОБА_1 наявна інформація в Єдиному реєстрі боржників, що свідчить про існування інших виконавчих обтяжень та додатково підтверджує реальне фінансове навантаження на заявника. За таких обставин примусове стягнення всієї суми одноразово може призвести до блокування рахунків, позбавлення заявника та його сім`ї можливості забезпечувати мінімальні життєві потреби та фактично ускладнить реальне виконання рішення. Натомість розстрочення виконання рішення строком на один рік забезпечить баланс інтересів сторін: стягувач отримає виконання рішення у визначені строки, а боржник матиме реальну можливість виконати рішення без надмірного тягаря для сім`ї. На підставі наведеного просить задовольнити заяву.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кудіна М.Г., а також представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» у судове засідання не з`явилися, хоча про місце, дату та час такого повідомлялися у встановленому законом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши заяву та матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Суд встановив, що заочним рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 16 березня 2026 року у цивільній справі № 304/1144/25, що набрало законної сили 16 квітня 2026 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково - стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 22.05.2024-100001224 від 22 травня 2024 року в розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) грн 00 коп, з яких: 8 000 грн 00 коп - основний борг та 8 000 грн 00 коп - заборгованість по процентам, а у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у сумі 1 629 (одна тисяча шістсот двадцять дев`ять) грн 55 коп.
З доданих до заяви письмових матеріалів видно, що у ОСОБА_1 відсутні кошти для одноразової сплати всієї суми заборгованості; на його утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей; у нього та у його дружини ОСОБА_2 існують інші кредитні зобов`язання, у тому числі згідно судових рішень, що набрали законної сили.
Розстрочка виконання рішення суду - це розподіл виконання рішення на частини, що підлягають виконанню протягом певного періоду часу або через певні періоди часу, що призводять до перенесення строку виконання рішення на пізніші періоди, зокрема, полягає в розподілі належних до сплати сум платежу на певні частини із встановленням конкретного строку для виконання кожної з визначених частин рішення. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення суд виходить з міркувань доцільності та об`єктивності необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання строку для розстрочки виконання рішення суд не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, розстрочка має бути компромісом між заінтересованими сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 07 червня 2005 року у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, п. 84). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці (рішення від 17 травня 2005 року у справі «Чіжов проти України» п. 40, заява N 6962/02). Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення у справі «Comingersoll S. A.» проти Португалії», заява № 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV).
Окрім того, вирішуючи справу «Шмалько проти України» Європейський суд з прав людини в п. 43 свого рішення від 20 липня 2004 року дійшов наступного висновку: «Суд наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду однієї зі сторін. Було б незрозуміло, як би стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
Також, як зазначив Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012, за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Як передбачено ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
У відповідності до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Враховуючи, що на підставі зібраних доказів встановлено складне матеріальне становище ОСОБА_1 , що не дозволяє йому одноразово виплатити заборгованість за кредитним договором, що визначена вищевказаним судовим рішенням, беручи до уваги бажання відповідача погасити наявну заборгованість, суд дійшов висновку про задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення.
Керуючись ст. 435, 258-261 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
заяву - задовольнити.
Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований у АДРЕСА_1 , виконання заочного рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 16 березня 2026 року у цивільній справі № 304/1144/25 про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованості за Кредитним договором № 22.05.2024-100001224 від 22 травня 2024 року в розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) грн 00 коп, з яких: 8 000 грн 00 коп - основний борг та 8 000 грн 00 коп - заборгованість по процентам та судового збору у сумі 1 629 (одна тисяча шістсот двадцять дев`ять) грн 55 коп, що разом становить 17 629 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять дев`ять) грн 55 коп, терміном на 12 (дванадцять) місяців з дня набрання ухвалою законної сили, шляхом сплати одинадцяти щомісячних платежів у розмірі 1 469 (одна тисяча чотириста шістдесят дев`ять) грн 13 коп та дванадцятого платежу у розмірі 1 469 (одна тисяча чотириста шістдесят дев`ять) грн 12 коп.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Головуючий: Ганько І. І.