Справа № 462/6179/26
УХВАЛА
21 липня 2026 року м.Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., вивчивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» в особі Дармограй А.Т. через підсистему «Електронний суд» звернулося до Залізничного районного суду міста Львова з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з ОСОБА_1 а заборгованість за кредитним договором № 514432-КС-001 від 30.10.2024 року у розмірі 12 740,00 грн. та стягнути понесені судові витрати.
При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ЦПК України.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 14.07.2026 позовну заяву залишено без руху та роз?яснено, які недоліки слід усунути, а саме надати статут як підтвердження повноважень керівника на підписання довіреності.
Представника позивача ТОВ «Бізнес Позика» - Козачок М.О. через підсистему «Електронний Суд» 15.07.2026 подала заяву про усунення недоліків.
Дослідивши заяву про усунення недоліків, судом вбачається таке.
Ухвалою про залишення без руху від 14.07.2026 суд звертає увагу позивача на те, що до суду подано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.10.2025, згідно з якою керівником ТОВ «Бізнес Позика» є Тимощук Р.О., повноваження якого обмеженні відповідно до статуту.
Разом з тим до позовної заяви не долучено статуту ТОВ «Бізнес Позика».
Відтак, суд позбавлений можливості перевірити відсутність обмежень щодо підписання довіреності на здійснення представництва в суді, положення на уповноваження на самопредставництво, оскільки суду не надано доказів наявності повноважень у Тимощука Р.О.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29.12.2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18.12.2019 року №390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29.12.2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Як виснував Верховний Суд у постановах від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20, від 23 лютого 2023 року у справі № 990/70/22, від 08 листопада 2023 року у справі № 120/969/23, (позивач) заявник складає та подає до суду (позовну) заяву, і саме на нього покладено процесуальним законодавством обов`язок її належного оформлення. Розгляд (позовної) заяви, яка складена без дотримання передбачених ЦПК України вимог, не передбачений положеннями процесуального законодавства.
У заяві про усунення недоліків позивач зосередився на тому, що представляти інтереси юридичної особи можна на підставі, зокрема положення, що не потребує додаткового витребування статуту.
Попри це, суд в ухвалі про залишення без руху покликався на неповноту та відсутність ключових положень, які ставлять під сумнів достовірність та доказове значення наданого статуту та позбавляє суд можливості встановити, чи уповноважений Тимощук Р.О. вчиняти від імені банку юридичні дії, а саме підписувати довіреність або положення про самопредставництво.
Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи наведене, ненадання суду статуту ТОВ «Бізнес Позика» та вказівка у Виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про обмеження згідно з статутом повноважень керівника ТОВ «Бізнес Позика» Тимощука Р.О., а тому суд позбавлений можливості перевірити наявність повноважень представника позивача на підписання та подання позовної заяви від імені ТОВ «Бізнес Позика».
Згідно п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відтак, оскільки позовна заява підписана особою, повноваження якої не підтверджено належними доказами, її слід повернути.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
постановив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернути позивачеві.
Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: (підпис) Б.М.Гедз
З оригіналом згідно. Оригінал ухвали у справі № 462/6179/26
Суддя: Б.М.Гедз