Справа №466/2202/26
пр.№ 2/464/2265/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.07.2026 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:
головуючої - судді - БЕСПАЛЬОК О.А.,
з участю секретаря судових засідань - БРИНОШ А.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у мсті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання усиновлення недійсним,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання недійсним факту його усиновлення, здійсненого на підставі розпорядження Шевченківської районної адміністрації м.Львова №842 від 25 липня 1994 року, визнання його таким, що не створює правових наслідків в частині оформлення усиновлення, зобов`язання внесення змін до актового запису про народження №6917 від 17 вересня 1979 року та поновлення первинних відомостей про походження.
Учасники судового процесу у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.
У зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно із вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно залишити без розгляду з наступних підстав.
Ухвалою суду від 15 червня 2026 року визнано обов`язковою явку позивача в судове засідання.
Вищевказана ухвала суду оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та скеровувалась позивачу поштовим зв`язком, проте останній у судове засідання призначене на 26 червня 2026 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 22 липня 2026 року про що повідомлено позивача та попереджено, що в разі повторної його неявки в судове засідання позовну заяву буде залишено без розгляду.
Водночас в судове засідання, яке призначено на 22 липня 2026 року позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце такого не з`явився та про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
Частинами 1, 5 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з п.3 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.
Відповідно до ч.3 ст.43 ЦПК України у випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
При цьому згідно з ч.5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Також відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відтак з наведеного вбачається, що ЦПК України передбачає імперативну норму щодо наявності в позивача обов`язку з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо його явка визнана судом обов`язковою, навіть у разі подання таким заяви про розгляд справи за його відсутності, оскільки в такому разі нез`явлення позивача в судове засідання перешкоджає вирішенню спору.
Як вбачається з матеріалів справи, судом було визнано обов`язковою явку в судове засідання позивача, про що його неодноразово повідомлено, водночас позивач у призначені судові засідання повторно не з`явився та про причини неявки не повідомив.
В своєму рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 у справі №1-9/2011 Конституційний Суд України зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Процесуальні права та обов`язки учасників справи визначені ст.43 ЦПК України. Зокрема, учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Учасник справи зобов`язаний: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні й достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Окрім того, згідно з ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
А частиною 1 ст.44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Оскільки жодних підтверджуючих доказів про неможливість позивача з`явитися в судове засідання суду не надано, відтак суд не вбачає жодних обставин, які б перешкоджали позивачу вжити заходів щодо участі у розгляді даної справи. Окрім того, ухилення сторони позивача від участі в судовому розгляді поданого ним ж позову порушує права іншої сторони, а також перешкоджає вирішенню спору.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» він зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач відповідно до положень ЦПК України про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, а також був повідомлений про визнання обов`язковою його явки в судове засідання та наслідки повторної неявки, з моменту пред`явлення позову до суду зобов`язаний був цікавитись розглядом такого та проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи, однак в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки не повідомив, а його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, відтак суд приходить до висновку, що позов необхідно залишити без розгляду.
Керуючись до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у мсті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання усиновлення недійсним - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
СУДДЯ Оксана БЕСПАЛЬОК