ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
23 липня 2026 року м. Дніпро справа № 160/16110/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Кальника В.В.,
заслухавши доповідь судді-доповідача Чепурнова Д.В. про проведення підготовчих дій за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 в адміністративній справі №160/16110/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, скасування акту та наказу,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 в адміністративній справі №160/16110/25.
Суд апеляційної інстанції в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду вирішуючи питання про можливість письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді апеляційної інстанції та розглядаючи клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Бардука Младена Валерійовича про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення учасників справи та про витребування доказів, зазначає наступне.
Відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 КАС України справа може бути вирішена в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами, оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження).
Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають, що участь сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції не є обов`язковою, оскільки повноваження вищих судових органів стосовно перегляду судових рішень мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Сторони мають можливість надати письмові пояснення, відзив на апеляційну скаргу.
В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 19.08.2020 року у прийнятої справі №320/2567/19 зробив висновок про те, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в апеляційній скарзі, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц.
Враховуючи те, що предметом апеляційного оскарження є рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року ухвалене в порядку письмового провадження, тобто справа у відповідності до положень статті 12 КАС України не відноситься до категорії справ, що підлягань розгляду виключно за правилами зального позовного провадження, а пріоритетним для цієї справи є швидке її вирішення, при цьому враховуючи те, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в апеляційній скарзі, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників, суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність підстав для задоволення клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Бардука Младена Валерійовича про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення учасників справи.
Разом з тим, в апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Бардук Младен Валерійович просить витребувати у Військової частини НОМЕР_1 :
- відеозапис, на який відповідач посилався як на доказ відмови ОСОБА_1 від виконання бойового розпорядження 01.04.2025;
- документи, які підтверджують або спростовують направлення ОСОБА_1 до медичного пункту частини, проведення медичного огляду після повідомлення про незадовільний стан здоров`я, надання висновку медичної служби щодо можливості виконання ним бойового розпорядження та розгляд питання про направлення позивача на медичний огляд ВЛК.
Відповідно до п.7 ч.2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначається у разі необхідності - клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо.
Згідно вимог п. 4 ч.1 ст. 306 КАС України, суд в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду пропонує учасникам справи подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи.
Питання витребування адміністративним судом доказів врегульоване положеннями ст. 80 КАС України.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 КАС України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Водночас, всупереч вимогам п. 4 ч. 2 ст. 80 КАС України, звертаючись до суду із клопотанням про витребування доказів, скаржником не вказано заходи, яких він, вжив для отримання доказів самостійно, доказів вжиття таких заходів, та (або) причин неможливості самостійного отримання цих доказів.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого клопотання апелянта про витребування доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 307, ст. 311 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Бардука Младена Валерійовича про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення учасників справи та про витребування доказів - відмовити.
Закінчити дії по підготовці справи до апеляційного розгляду.
Розглянути справу №160/16110/25 в порядку письмового провадження 22 вересня 2026 року.
Копію ухвали направити на адресу учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя В.В. Кальник