П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
23 липня 2026 р. м. Одеса Справа № 521/851/16а
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Крусяна А.В.,
суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
22.01.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльність щодо перерахунку його пенсії з 01.09.2008 у зв`язку з введенням в дію наказів Міністерства оборони України №377 від 28.07.2008 та №814 від 27.11.2013, з 01.11.2010 у зв`язку з введенням в дію наказів Міністерства оборони України №50 від 28.01.2011 та №355 від 25.06.2011; визнання протиправною відмову в перерахунку його пенсії з 27.08.2014 виходячи з розміру посадового окладу без інших складових виплат пенсійного грошового забезпечення встановлених законодавством; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату його пенсії враховуючи розміри премій встановлені наказом Міністерства оборони України №576 від 05.11.2010 з 01.11.2010 в розмірі 55% від посадового окладу, №50 від 28.01.2011 з 01.01.2011 в розмірі 55% від посадового окладу, №355 від 25.06.2011 з 01.06.2011 в розмірі 90% від посадового окладу у складі інших виплат пенсійного грошового забезпечення; зобов`язання відповідно до довідки-розрахунку несплати за період з 01.09.2008 по 30.11.2015 відшкодувати майновий збиток, відшкодувати інфляційні збитки, понесені судові витрати, моральну шкоду.
Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 21.03.2017 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 скасовано ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 21.03.2017, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2019, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020, позов задоволений частково.
01.06.2026 до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування йому судових витрат (судового збору) понесеного за подання апеляційної скарги на ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 21.03.2017.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про безпідставність заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання.
Розподіл та порядок вирішення питання щодо розподілу судових витрат визначений ст.ст.139-143 КАС України.
Так, суд вирішує питання про судові витрати під час ухвалення основного судового рішення, або після ухвалення рішення по суті позовних вимог (додаткове судове рішення).
Отже, додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.
Судове рішення - це акт правосуддя, ухвалений згідно з нормами матеріального та процесуального права і згідно з конституційними засадами та принципами адміністративного судочинства є обов`язковим до виконання на всій території України.
Відповідно до п.п.13, 14, 15 ч.1 ст.4 КАС України у цьому кодексі терміни вживаються в такому значенні: рішення суду - рішення суду першої інстанції, в якому вирішуються позовні вимоги; постанова - письмове рішення суду апеляційної або касаційної інстанції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги апеляційної чи касаційної скарги; ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.
За змістом ч.1 ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюються іменем України.
Відповідно до ч.1 ст.192 КАС України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Статтею 241 КАС України визначено види судових рішень. Судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови. У випадках, визначених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали.
Отже, закінченням розгляду справи є вирішення спору по суті судом першої, апеляційної або касаційної інстанції, у тому числі прийняття рішення щодо частини позовних вимог відповідно до ч.1 ст.247 КАС України, ухвалення додаткового судового рішення (ст.252 КАС України) або в разі, якщо під час підготовчого провадження відповідач визнав позов (ч.3 ст.183 КАС України), та вирішення вимог апеляційної та касаційної скарг. Ці рішення ухвалюються іменем України.
Такий підхід кореспондується з тим, що за наявності у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав таких, що набрали законної сили, рішення або постанови суду, суд відмовляє у відкритті провадження (п.2 ч.1 ст.170 КАС України). Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається (ч.5 ст.170 КАС України).
Тобто при наявності судового рішення, яким закінчено розгляд справи і спір вирішено, особа не може ініціювати його повторний розгляд у суті.
Разом з тим, КАС України передбачено випадки, коли закінчується не розгляд справи, а провадження у справі без ухвалення рішення по суті спору - закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.
Статтею 238 КАС України визначено підстави, за яких суд закриває провадження у справі. Зі змісту цієї норми можна виокремити такі характерні ознаки: провадження у справі відкрито (порушено) помилково і у разі недопущення цієї помилки, у відкритті провадження належало відмовити; якщо після відкриття провадження у справі, розгляд справи вже не має правового значення для особи, яка його ініціювала. Об`єднуючою ознакою є те, що цей спір повторно не може бути ініційований перед адміністративним судом.
Підстави, за яких суд залишає позов без розгляду визначені статтею 240 КАС України. Зі змісту цієї норми можна виокремити такі характерні ознаки: розгляд спору ініційовано неповноважною особою або особа, в інтересах якої його ініційовано, заперечує проти розгляду; є вже ініційований перед судом цей самий спір; позивач не з`являється у судові засідання; позовна заява має недоліки і такі не усунуті у строк, встановлений судом; позов подано з пропуском строку звернення до суду і поважних підстав для його поновлення не встановлено. Тобто, об`єднуючою ознакою цих підстав є встановлення судом недоліків (порушень), які допущені свідомо або несвідомо особою, яка звернулася до суду з позовом, але після виправлення яких може знову ініціювати перед судом його розгляд.
Отже, закриття провадження у справі - це закінчення провадження у справі без постановлення судового рішення внаслідок виявлення обставин, за яких подальший розгляд спору в суді є неможливим або недоцільним. В противагу цьому, залишення заяви без розгляду - закінчення провадження у справі без постановлення судового рішення за наявності точно встановлених у законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена.
Як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи закінчено і спір вирішено рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2019, а тому саме до повноважень суду першої інстанції віднесено ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат за наслідками розгляду справи.
Керуючись, ст.ст.139, 252, 311, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішененя.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді Ю.М. Градовський О.В. Яковлєв