ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення апеляційної скарги
23 липня 2026 року Справа № 320/47711/24
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Епель О.В., суддів: Компанієць І.Д., Кузьменка В.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фільтртех» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України Державної податкової Служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
У провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду перебуває апеляційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фільтртех» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України Державної податкової Служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2026 зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки апелянтом не надано доказів сплати судового збору.
Копію такої ухвали суду апелянт отримав 23.06.2026 о 14:44 в електронному кабінеті в системі «Електронний суд».
Від апелянта надійшло клопотання продовження строку на усунення недоліків, яке ухвалою від 02.07.2026 було задоволено. Продовжено апелянту строк для усунення недоліків його апеляційної скарги на п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Копію такої ухвали суду апелянт отримав 02.07.2026 о 18:23 в електронному кабінеті в системі «Електронний суд».
Станом на 23.07.2026 недоліки апеляційної скарги не усунуто. Разом з тим, від апелянта повторно надійшло клопотання в якому він просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочити сплату судового збору.
Надаючи оцінку доводам викладеним у клопотанні контролюючого органу, суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до частини першої та другої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб`єктів до яких таке відстрочення застосовується обов`язково обумовлено статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Посилання, якими обґрунтовано клопотання апелянта, не передбачені Законом України «Про судовий збір» як підстави для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, що унеможливлює задоволення цього клопотання.
Разом з тим, доводи контролюючого органу щодо введення на території України воєнного стану як підстави, з якої він не може сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, колегія суддів відхиляє, оскільки жодних доказів, які б підтверджували, що через ці або інші поважні причини апелянт не має реальної можливості сплатити судовий збір, суду не надано.
Водночас, колегія суддів зазначає, що обставини щодо фінансування діяльності суб`єкта владних повноважень стосуються його адміністративно-організаційної діяльності. Будь-які обставини, які пов`язані з цією діяльністю, в тому числі, і ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму «послаблення» у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу.
Крім того, відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.
Оскільки наведені заявником підстави стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень та не відносяться до жодної з умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору, клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом в ухвалі від 09 лютого 2026 року у справі № 160/13602/25, від 09 лютого 2026 року у справі № 640/24986/21.
Розглянувши клопотання про продовження строку для усунення недоліків, колегія суддів також вважає його необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки органи державної влади, в тому числі апелянт маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, має діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Посилання апелянта на форс-мажорні обставини, які підтверджені листом Торгово-промислової палати від 28.02.2022 No2024/02.0-7.1, колегія суддів також до уваги не приймає, оскільки його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.
Верховний Суд в ухвалі від 05.07.2021 у справі № 320/10912/20 зазначив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 по справі «Смірнова проти України» зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів звертає увагу на те, що апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві у цій справі була залишена без руху ще 22.06.2026, тоді як Кодексом адміністративного судочинства України (ст.ст. 169, 296) передбачено, що строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Водночас, Апелянтом не надано жодних належних і допустимих доказів, які доводили б, що на рахунках контролюючого органу дійсно відсутні кошти для сплати судового збору. Виписка з рахунку станом на 31.05.2026 не доводить існування таких обставин станом на дату звернення до суду з цим клопотанням (07.07.2026).
Таким чином, у даному випадку судова колегія не вбачає достатніх та необхідних правових підстав, визначених ст. 121 КАС України, для продовження апелянту строку на усунення недоліків його апеляційної скарги. Позаяк, такий строк вже був продовжений судом, однак станом на 23.07.2026, недоліки апеляційної скарги так і не були усунуто.
Відповідно до частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, вона повертається заявникові.
Керуючись ст.44, 133, 169, 298, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В :
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фільтртех» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України Державної податкової Служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Епель
Судді: І.Д. Компанієць
В.В. Кузьменко