ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення апеляційної скарги
23 липня 2026 року м. Львів Справа № 260/4744/25 пров. № А/857/34771/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Судової-Хомюк Н. М.
суддів - Затолочного В. С.
Калмикової Ю. О.
перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року про відмову в задоволенні клопотання у справі № 260/4744/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимозі статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 30 червня 2026 року в Електронному кабінеті користувача підсистеми "Електронний суд" zkovk@post.mil.gov.ua , що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
02 липня 2026 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Надаючи правову оцінку заявленому клопотанню, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Статтею 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.
Таким чином, виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.
Відповідно до ч.2 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічні приписи передбачені ст.8 Закону України «Про судовий збір», відповідно до ч.1 якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за наявності певних умов.
Відповідно до частини 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що звільнити від сплати судового збору за наведених умов суд може лише фізичну особу, а на суб`єктів владних повноважень норма цієї статті не розповсюджується.
Положення ч.1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України дає суду певні можливості для зменшення тягаря судових витрат за своїм розсудом у кожній конкретній ситуації, тоді як Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI у певних категоріях справ/певної категорії населення безальтернативно звільняє від обов`язку сплачувати судовий збір, серед яких скаржник не значиться.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що системний аналіз статей 8, 124, 126, 129 Конституції України у взаємозв`язку із приписами статей 77, 90, 133 КАС України дає підстави вважати, що при вирішенні питання щодо звільнення (відстрочення) від сплати судових витрат суд в кожному конкретному випадку з`ясовує наявність або відсутність підстав для такого звільнення (відстрочення), враховуючи майновий стан сторони, а остання, в свою чергу, несе обов`язок доказування обставин на які посилається як на підставу для звільнення (відстрочення) від сплати судового збору. В будь-якому випадку КАС України передбачено виключно право, а не обов`язок суду, щодо зменшення, звільнення, розстрочення чи відстрочення сплати судового збору.
В контексті вказаних правових норм слід зазначити, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Слід зазначити, що на підтвердження заявленого клопотання скаржником не надано на розгляд суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Також, скаржником не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Таким чином, у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліку апеляційної скарги.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки з моменту отримання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, особою, яка подала апеляційну скаргу не усунуто недоліків апеляційної скарги, а тому таку скаргу необхідно повернути.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року про відмову в задоволенні клопотання у справі № 260/4744/25 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Н. М. Судова-Хомюк
судді В. С. Затолочний
Ю. О. Калмикова