КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження
№22-ц/824/13372/2026
У Х В А Л А
20 липня 2026 року місто Київ
справа №761/37409/20
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів cудової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою представника боржника ОСОБА_1 - Тарасенка Ігоря Вікторовича на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 21 вересня 2021року про заміну сторони у виконавчому листі, постановлену під головуванням судді Мальцева Д.О., у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи: стягувач Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», боржник ОСОБА_1 , боржникОСОБА_3 про заміну сторони у виконавчому листі, -
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21 вересня 2021 року замінено сторону стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції представник боржника ОСОБА_1 - Тарасенко І.В. 11 червня 2026 року подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд».
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 липня 2026 року апеляційну скаргу представника боржника ОСОБА_1 - Тарасенка І.В. на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 21 вересня 2021 року було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме для зазначення інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 21 вересня 2021року за період з 27 травня 2026 року по 10 червня 2026 року та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
14 липня 2026 року представник боржника ОСОБА_1 - Тарасенко І.В. подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд», в якій просив визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 21 вересня 2021року поважними та поновити даний строк.
В обґрунтування вимог, посилався на те, що у ніч 14 травня 2026 року місто Київ зазнало масштабної комбінованої атаки. За повідомленням «Суспільне Київ» від 14 травня 2026 року пошкодження житлових будинків, нежитлових приміщень, бізнес-центру, гаражів, автомобілів та іншої цивільної інфраструктури були зафіксовані у значній кількості районів столиці; у Шевченківському районі зафіксовано влучання у нежитлову будівлю. Пошуково рятувальні та подальші аварійно-відновлювальні роботи після цієї атаки тривали не лише у день удару.
Вказував, що адвокат Тарасенко І.В. здійснює адвокатську діяльність за адресою: м. Київ, вул. Деревлянська, 8, офіс 4 у Шевченківському районі столиці, у районі Лук`янівки. Внаслідок вибухових хвиль та загального пошкодження прилеглої цивільної інфраструктури будинок за місцем здійснення адвокатської діяльності зазнав пошкоджень, зокрема склопакетів і фасадних елементів. Це спричинило необхідність обмежити доступ до приміщення, провести прибирання небезпечних уламків, тимчасове закриття пошкоджених віконних прорізів, перевірку електромереж і техніки та організацію відновлювальних робіт.
Вказані обставини мали накопичувальний характер. До моменту повного усунення наслідків атаки 14 травня 2026 року, у ніч на 24 травня 2026 року Київ знову зазнав масованого ракетно-дронового удару, один із найбільших епіцентрів якого припав саме на Шевченківський район і район Лук`янівки.
Зазначав, що згідно з публікацією «Суспільне Київ» від 24 травня 2026 року, ракета влучила у п`ятиповерховий житловий будинок поблизу Лук`янівки, було зруйновано конструкції під`їзду з першого до п`ятого поверху, виникла пожежа, тривали рятувальна операція і розбір завалів. Мешканці навколишніх будинків повідомляли про вибиті вибуховою хвилею вікна та двері. Долучені матеріали також підтверджують, що у Шевченківському районі були розгорнуті окремі штаби допомоги постраждалим і ліквідації наслідків атаки.
Тому 24 травня 2026 року не може оцінюватися як ізольований один календарний день, після завершення якого автоматично відновилася можливість повноцінної роботи. Наслідки удару включали перекриття і обмеження руху поблизу місць ураження, роботу аварійних та комунальних служб, розчищення територій, перевірку пошкоджених конструкцій, відновлення скління, фасадів, електропостачання, зв`язку та доступу до приміщень.
Саме у період із 24 травня 2026 року тривали наслідки повторного пошкодження будинку та прилеглої інфраструктури за місцем здійснення адвокатської діяльності. Доступ до офісного приміщення був істотно ускладнений, а його безпечне та повноцінне використання - обмежене. У цей час не було стабільної можливості користуватися робочою комп`ютерною і периферійною технікою, сканувальним та друкувальним обладнанням, локальним електронним архівом, засобами кваліфікованого електронного підпису та матеріалами, необхідними для остаточного формування додатків до апеляційної скарги і її направлення через ЄСІТС.
У сукупності роботи з ліквідації наслідків, відновлення доступу до приміщення, електромережі, комунальних та обслуговуючих систем будинку тривали орієнтовно понад десять днів. Отже, йдеться не про посилання на декілька окремих дат повітряних атак, а про тривалий період фактичної технічної та організаційної неможливості належним чином завершити процесуальний документ і сформувати електронний пакет для його подання.
За офіційною інформацією ДСНС та повідомленнями «Суспільне Київ», у Шевченківському районі внаслідок падіння уламків виникли пожежі у нежитлових будівлях, було пошкоджено житлові будинки, а через пошкодження енергетичних об`єктів мешканці Шевченківського , Святошинського та Оболонського районів тимчасово залишалися без електропостачання. Ця атака спричинила нові аварійні роботи, перебої з електроенергією та зв`язком і знову ускладнила доступ до офісу та використання технічних засобів.
Таким чином, у період, визначений ухвалою суду дати, існувала не загальна абстрактна обставина воєнного стану, а конкретний безперервний ланцюг надзвичайних подій: незавершені наслідки атаки 14 травня; повторне масштабне ураження Шевченківського району та Лук`янівки 24 травня; тривалі відновлювальні роботи після нього; подальше відновлення доступу до офісу, обладнання та електронних сервісів.
Колегія суддів вважає, що зазначені представником боржника ОСОБА_1 - Тарасенком І.В. причини пропуску строку є неповажними виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п.2 ч.2 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або оспорюються, створено перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Проте, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, з протоколу судового засідання оскаржуване рішення було ухвалене у відкритому судовому засіданні.
Дати складення повного тексту оскаржувана ухвала не містить.
Повний текст оскаржуваної ухвали було надіслано для оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20 жовтня 2021 року, зареєстровано 20 жовтня 2021 року, та опубліковано - 20 жовтня 2021 року.
Відповідно до супровідного листа від 24 вересня 2021 року Шевченківським районним судом міста Києва боржнику ОСОБА_1 було направлено копію ухвали від 21 вересня 2021 року на поштову адресу (а.с.111).
Разом із тим матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повідомлення боржника ОСОБА_1 про розгляд справи, а також доказів отримання нею копії оскаржуваної ухвали.
Відповідно до розписки, яка міститься в матеріалах справи, представник боржника ОСОБА_1 - Тарасенко І.В. ознайомився з матеріалами справи в приміщенні суду першої інстанції 11 травня 2026 року(а.с.180).
Враховуючи дату ознайомлення представником боржника ОСОБА_1 - Тарасенком І.В. з матеріалами справи, останнім днем для подання апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 21 вересня 2021 року є 26 травня 2026 року.
Суд апеляційної інстанції вважає, що до 26 травня 2026 року (включно) представником боржника ОСОБА_1 - Тарасенком І.В. строк на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 21 вересня 2021року був пропущений з поважних причин.
Апеляційна скарга представника боржника ОСОБА_1 - Тарасенка І.В. подана до Київського апеляційного суду лише 11 червня 2026 року з пропуском п`ятнадцяти денного строку з дня ознайомлення представником боржника ОСОБА_1 - Тарасенком І.В. з матеріалами справи.
Разом з тим, наведені представником боржника ОСОБА_1 - Тарасенком І.В. в заяві про усунення недоліків причини для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, виходячи з наступного.
Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі №3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини також у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.
У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, №17160/06 та №35548/06, § 34 від 21 грудня 2010 року).
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Щодо посилання апелянта на те, що поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження є сукупність конкретних надзвичайних подій, які мали місце у період з дня ознайомлення представника боржника з матеріалами справи до 10 червня 2026 року, а саме: незавершені наслідки атаки 14 травня 2026 року, повторне масштабне ураження Шевченківського району міста Києва та місцевості Лук`янівка 24 травня 2026 року, проведення відновлювальних робіт, а також відновлення доступу до офісу, обладнання та електронних сервісів, колегія суддів зазначає таке.
З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.
Безумовно, що стан війни в Україні створює перешкоди для реалізації своїх прав на судовий захист.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку.
Разом з тим, питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22, у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №140/13772/21, від 12 жовтня 2022 року у справі №930/2360/21.
Особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
На підтвердження наведених доводів представником боржника ОСОБА_1 -Тарасенком І.В. до заяви про усунення недоліків долучено роздруківки із мережі Інтернет щодо обстрілів 14 травня 2026 року та 24 травня 2026 року, з яких вбачається, що у зазначені дати місто Київ зазнало масованих ракетних атак, унаслідок яких було пошкоджено об`єкти цивільної інфраструктури. Однак наведені матеріали мають загальний інформаційний характер та не містять відомостей, які б підтверджували, що наслідки зазначених ракетних атак безпосередньо вплинули на діяльність представника боржника ОСОБА_1 - Тарасенк а І.В .
Зокрема, представником боржника не надано належних і допустимих доказів того, що внаслідок зазначених обстрілів було пошкоджено офісне приміщення, у якому він здійснює адвокатську діяльність, що доступ до нього був обмежений або що проведення аварійно-відновлювальних робіт унеможливлювало здійснення адвокатської діяльності.
Представником боржника ОСОБА_1 - Тарасенком І.В. не надано доказів тривалих перебоїв в електропостачанні, роботі мережі Інтернет чи засобів електронного зв`язку саме за місцем здійснення ним адвокатської діяльності, а також не підтверджено неможливість використання альтернативних способів зв`язку або подання процесуальних документів до суду засобами підсистеми «Електронний суд» чи поштового зв`язку в період з 27 травня 2026 року по 10 червня 2026 року.
Колегія суддів також враховує, що наведені заявником обставини мають загальний характер та стосуються ситуації в окремих районах міста Києва, тоді як для вирішення питання про поновлення процесуального строку визначальним є встановлення існування конкретних об`єктивних перешкод для відповідної особи, які перебували у прямому причинно-наслідковому зв`язку з пропуском строку на вчинення процесуальної дії.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає, що наведені представником боржника ОСОБА_1 - Тарасенком І.В. підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду є непереконливими, неповажними, оскільки апелянтом не надано доказів наявності істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили вчасне вчинення процесуальних дій з подачі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.
Пунктом 4 ч.1 ст.358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
А тому, виходячи з принципів, розумності, справедливості, рівності учасників судового розгляду, а також враховуючи принцип правової визначеності, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга представника боржника ОСОБА_1 - Тарасенка І.В. на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 21 вересня 2021року подана з пропуском встановленого законом строку та наведені апелянтом підстави для поновлення пропущеного строку з урахуванням викладеного не є поважними, а тому пропущений строк не підлягає поновленню.
За таких обставин у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись ст.358 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження в справі за апеляційною скаргою представника боржника ОСОБА_1 - Тарасенка Ігоря Вікторовича на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 21 вересня 2021року про заміну сторони у виконавчому листі, постановлену під головуванням судді Мальцева Д.О., у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи: стягувач Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», боржник ОСОБА_1 , боржникОСОБА_3 про заміну сторони у виконавчому листі.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді: