КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2026 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 355/1717/24
номер провадження: 22-ц/824/8494/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
за участю секретаря - Габунії М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кирієнко Віри Володимирівни на рішення Баришівського районного суду Київської області від 22 січня 2026 року у складі судді Чальцевої Т.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» (далі - ТОВ «Баришівська зернова компанія»), третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
Позовна заява мотивована тим, що 12 травня 2024 року о 14 год 40 хв. на автомобільній дорозі Кіпті-Глухів Бачівськ 13 км + 800 м, водій ТОВ «Баришівська зернова компанія» ОСОБА_2 керував трактором «JOHN DEERE 7930», державний реєстраційний номер (далі - д.р.н.) НОМЕР_1 , у порушення пунктів 2.3 д), 10.1, 16.13 ПДР при зміні напрямку руху, а саме, при повороті ліворуч не переконався в безпечності маневру, не надав переваги в русі автомобілю «Volkswagen Jetta», д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_1 , який рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку, внаслідок чого відбулося зіткнення з цим автомобілем. Унаслідок ДТП автомобіль «Volkswagen Jetta» отримав механічні пошкодження, розмір яких визначено за результатами проведення оцінки завданих збитків внаслідок ДТП, за участю сертифікованого оцінювача.
Вказував, що згідно зі звітом про оцінку вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №836 від 26 травня 2024 року встановлено, що вартість відновлювального ремонту становить 159 354 грн 70 коп. У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнав повністю та пояснив, що 12 травня 2024 року він керував трактором, рухався зі сторони села Кіпті та при перестроюванні в іншу смугу руху не надав переваги в русі автомобілю, внаслідок чого відбулося зіткнення. На даний час збитки водію автомобіля не відшкодовано.
Вказував, що постановою Носівського районного суду Чернігівської області від 28 травня 2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Тому позивач вважав, що він має право на відшкодування завданих йому збитків для відновлення пошкодженого транспортного засобу, який належить йому на праві власності.
На підставі наведеного, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с.94-101, т.2) позивач ОСОБА_1 просив стягнути з ТОВ «Баришівська зернова компанія» на свою користь матеріальні збитки, заподіяні транспортному засобу «Volkswagen Jetta» у розмірі 201 101 грн 56 коп., судовий збір у розмірі 1 927 грн 52 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 52 000 грн 00 коп. та витрати на послуги оцінювача у розмірі 13 000 грн 00 коп.
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 22 січня 2026 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 29 січня 2026 року про виправлення описки, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Кирієнко В.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 , посилаючись нанеповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, визнавши наявність ДТП, вину та сам факт завдання шкоди, фактично ухилився від виконання свого обов`язку з`ясувати дійсний розмір усіх заявлених збитків, обмежившись лише критичною оцінкою поданих доказів без вжиття будь-яких процесуальних дій для усунення сумнівів. Замість встановлення розміру шкоди суд: не визначив, які саме пошкодження автомобіля перебувають у причинному зв`язку з ДТП від 12 травня 2024 року в межах заявлених вимог; не з`ясував, чи є можливим підтвердження повного обсягу заявлених збитків іншими допустимими доказами; не призначив судову автотоварознавчу експертизу, хоча саме вона є належним процесуальним засобом встановлення дійсного розміру шкоди у разі сумнівів щодо звітів сторін; не надав оцінки можливості усунення недоліків доказів або витребування додаткових доказів. Натомість суд переклав негативні наслідки невизначеності розміру шкоди виключно на позивача, що суперечить засадам цивільного судочинства та активній ролі суду при з`ясуванні істотних обставин справи.
Вказує, що за наявності сумнівів щодо точного розміру шкоди суд зобов`язаний застосувати передбачені законом механізми для справедливого вирішення спору. Він міг частково задовольнити позов у межах безспірно доведених пошкоджень, або призначити судову автотоварознавчу експертизу для визначення дійсного розміру шкоди, або застосувати принцип справедливого балансу інтересів сторін, забезпечивши ефективний захист порушеного права позивача. Натомість суд обрав найбільш формальний і несправедливий варіант, повну відмову у позові, фактично залишивши позивача без будь-якого захисту, попри доведеність шкоди. Такий підхід суперечить завданню цивільного судочинства, яке полягає не у формальному відхиленні вимог, а у справедливому, неупередженому та ефективному захисті порушених прав.
Зазначає, що суд не здійснив жодного співставлення доказів сторін і не врахував, що відповідач, заперечуючи розмір шкоди, не надав альтернативного розрахунку, не ініціював проведення судової експертизи та фактично обмежився критикою доказів позивача. За стандартом доказування «переваги більш вагомих доказів» саме відсутність у відповідача власних доказів спростування мала оцінюватися судом на користь позивача. Висновок суду про те, що позивач не довів розмір матеріальних збитків, зроблений без урахування стандарту вірогідності доказів, суперечить практиці Верховного Суду та є наслідком неправильного застосування норм процесуального права, що призвело до помилкового вирішення справи по суті.
Представник ТОВ «Баришівська зернова компанія» - адвокат Костюченко П.О. подав письмові пояснення, в яких просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вказує, що скаржник безпідставно перекладає з себе тягар доведення обставин справи на суд першої інстанції. Як визначено приписами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. Вказує, що у деліктних правовідносинах обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою покладається на позивача. Водночас скаржник, не надавши відповідних доказів для доведення обставин позову, безпідставно вказує що: суд не визначив які саме пошкодження автомобіля перебувають у причинному зв`язку з ДТП від 12 травня 2024 року в межах заявлених вимог; не з`ясував, чи є можливим підтвердження повного обсягу заявлених збитків іншими допустимими доказами; не призначив судову автотоварознавчу експертизу, хоча саме вона є належним процесуальним засобом встановлення дійсного розміру шкоди; не надав оцінки можливості усунення недоліків доказів або витребування додаткових доказів. Тобто, скаржник зажадав від суду першої інстанції, щоб той визначив сторонам спору, зокрема позивачу, якими доказами треба доводити обставини справи та яким чином сторони спору повинні забезпечити подання суду цих доказів. Скаржник таке своє свавільне бачення ролі суду називає «процесуальне керівництво доказуванням». Проте позивач сам не використав свої права щодо збору належних та допустимих доказів для доведення визначених ним обставин, не ініціював перед судом відповідні клопотання.
Сторони у справі повідомлені судом апеляційної інстанції про судове засідання, призначене на 06 липня 2026 року на 12 год 30 хв., завчасно, в установленому законом порядку, проте у судове засідання не з`явились.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кирієнко В.В., а також представник ТОВ «Баришівська зернова компанія» - адвокат Костюченко П.О., повідомлені про судове засідання під розписку (а.с.196, т.3).
Третя особа: ОСОБА_2 отримав судову повістку про час і місце судового розгляду 20 червня 2026 року на його офіційну адресу місця проживання, що підтверджується його розпискою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.198, т.3).
Згідно з ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до положень ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку (пункт 1); день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи (пункт 2); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що сторони у справі повідомлені судом апеляційної інстанції про розгляд справи належним чином.
Зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, якою передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала неявку учасників справи такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
03 липня 2025 року позивач ОСОБА_1 і відповідач ТОВ «Баришівська зернова компанія» подали до Київського апеляційного суду спільну заяву про затвердження мирової угоди, в якій просять затвердити мирову угоду у справі №355/1717/22 та розглядати заяву про затвердження мирової угоди без їх участі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви про затвердження мирової угоди, колегія суддів вважає, що заява про затвердження мирової угоди підлягає задоволенню з огляду на таке.
За змістом ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з п.2 ч. 5 ст.12 ЦПК Українисуд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.3 ст.13 ЦПК України).
Договір є універсальним регулятором приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст.207 ЦПК Українимирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
За своєю правовою природою мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах погоджених сторонами та є завершенням судового провадження, свідчить про врегулювання судового спору між сторонами.
Тобто мирова угода - це угода сторін, в якій вони викладають прийнятний для них варіант вирішення спору, розподіляють спірні права та обов`язки або відмовляються від таких шляхом досягнення компромісу щодо предмета спору.
Затвердженням мирової угоди суд засвідчує відповідність умов цієї угоди вимогам закону та дотримання балансу законних прав та інтересів сторін, дотримання вимог (принципу) справедливості судового рішення у спосіб визначений в умовах мирової угоди.
Згідно з положеннями ст.373 ЦПК Українив суді апеляційної інстанції сторони мають право укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо мирова угода сторін відповідає вимогам статей 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом і має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень (ст. 208 ЦПК України).
Із наданої апеляційному суду мирової угоди від 30 червня 2026 року, укладеної між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем ТОВ «Баришівська зернова компанія», вбачається, що сторони дійшли згоди про врегулювання між ними спору шляхом укладення мирової угоди, згідно з якою:
1. Дана мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок та стосується прав і обов`язків сторін щодо відшкодування збитків, завданих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12 травня 2024 року о 14 год 40 хв. на автомобільній дорозі Кіпті - Глухів - Бачівськ, 13 км + 800 м, а також розподілу та відшкодування судових витрат і витрат, пов`язаних з розглядом цивільної справи № 355/1717/24.
2. Позивач ОСОБА_1 та відповідач, діючи добровільно, свідомо, без будь-якого примусу, за взаємною згодою та попередньою домовленістю, усвідомлюючи значення своїх дій і правові наслідки укладення цієї мирової угоди, домовилися про врегулювання спору шляхом відшкодування позивачу завданих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди збитків, а також компенсації судових витрат, понесених ним під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій.
3. Сторони домовились, що відповідач зобов`язується відшкодувати позивачу ОСОБА_1 матеріальні збитки, завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12 травня 2024 року о 14 год 40 хв. на автомобільній дорозі Кіпті - Глухів - Бачівськ, 13 км + 800 м, а саме збитки, заподіяні транспортному засобу «Volkswagen Jetta», д.р.н. НОМЕР_3 , у розмірі вартості відновлювального ремонту автомобіля, що становить 185 000 грн 00 коп.
4. Сторони домовились, що судові витрати та інші витрати, понесені у зв`язку з розглядом цивільної справи № 355/1717/24 у судах першої та апеляційної інстанцій, у тому числі, витрати на сплату судового збору, витрати на професійну правничу допомогу та витрати на проведення оцінки (послуги оцінювача), кожна зі сторін несе самостійно.
5. Сторони домовились, що після належного та повного виконання умов цієї мирової угоди вони не матимуть одна до одної будь-яких майнових чи немайнових претензій, пов`язаних із дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 12 травня 2024 року о 14 год 40 хв. на автомобільній дорозі Кіпті - Глухів - Бачівськ, 13 км + 800 м, а також із розглядом цивільної справи № 355/1717/24.
6. Сторони підтверджують, що умови цієї мирової угоди не порушують прав, свобод чи законних інтересів третіх осіб, відповідають їх дійсному волевиявленню та підлягають добровільному виконанню.
7. Дана мирова угода складена українською мовою і підписана у трьох оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу - один до справи № 355/1717/24, яка перебуває у провадженні Київського апеляційного суду та по одному для кожної сторони.
8. Сторони засвідчують, що їх представники обізнані з укладенням та умовами даної мирової угоди.
9. Вимоги ст.ст. 207, 208, 255, 256 ЦПК України сторонам відомі та зрозумілі.
10. У зв`язку з тим, що спір між сторонами врегульовано даною мировою угодою, сторони просять провадження у справі закрити.
Зміст вказаної мирової угоди свідчить, що вона укладена виключно з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок, не суперечить закону, стосується лише прав та обов`язків сторін спору та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Затвердження судом цієї мирової угоди відповідає вимогам чинного законодавства України, зокрема положенням ст.ст. 207, 208 ЦПК України.
Підстав, передбачених ч.5 ст.207 ЦПК України, для відмови у затвердженні мирової угоди і продовження судового розгляду справи, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Пунктом 3 ч.1 ст.374 ЦПК Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.
Ураховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що подану уповноваженими представниками сторін мирову угоду слід затвердити, рішення Баришівського районного суду Київської області від 22 січня 2026 року визнати нечинним та закрити провадження у даній справі.
При цьому сторонам судом роз`яснено наслідки затвердження судом мирової угоди, що відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Представники сторін заявили суду, що зазначені наслідки закриття провадження у справі сторонам зрозуміло.
Датою ухвали апеляційного суду є дата складення повного її тексту, оскільки справа розглянута за відсутності учасників справи без проголошення скороченого судового рішення (вступної та резолютивної частин) та в цьому випадку підлягають застосуванню положення другого речення ч.5 ст.268 ЦПК України, якою передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21).
Керуючись ст.ст. 207, 255, 373, 374, 377 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
У Х В А Л И В :
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кирієнко Віри Володимирівни та товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» про затвердження мирової угоди - задовольнити.
Затвердити мирову угоду, укладену 30 червня 2025 року між ОСОБА_1 і товариством з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія», відповідно до якої:
1. Дана мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок та стосується прав і обов`язків сторін щодо відшкодування збитків, завданих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12 травня 2024 року о 14 годині 40 хвилин на автомобільній дорозі Кіпті - Глухів - Бачівськ, 13 км + 800 м, а також розподілу та відшкодування судових витрат і витрат, пов`язаних з розглядом цивільної справи № 355/1717/24.
2. Позивач ОСОБА_1 та відповідач, діючи добровільно, свідомо, без будь-якого примусу, за взаємною згодою та попередньою домовленістю, усвідомлюючи значення своїх дій і правові наслідки укладення цієї мирової угоди, домовилися про врегулювання спору шляхом відшкодування позивачу завданих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди збитків, а також компенсації судових витрат, понесених ним під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій.
3. Сторони домовились, що відповідач зобов`язується відшкодувати позивачу ОСОБА_1 матеріальні збитки, завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12 травня 2024 року о 14 годині 40 хвилин на автомобільній дорозі Кіпті - Глухів - Бачівськ, 13 км + 800 м, а саме збитки, заподіяні транспортному засобу «Volkswagen Jetta», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , у розмірі вартості відновлювального ремонту автомобіля, що становить 185 000 грн 00 коп.
4. Сторони домовились, що судові витрати та інші витрати, понесені у зв`язку з розглядом цивільної справи № 355/1717/24 у судах першої та апеляційної інстанцій, у тому числі, витрати на сплату судового збору, витрати на професійну правничу допомогу та витрати на проведення оцінки (послуги оцінювача), кожна зі сторін несе самостійно.
5. Сторони домовились, що після належного та повного виконання умов цієї мирової угоди вони не матимуть одна до одної будь-яких майнових чи немайнових претензій, пов`язаних із дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 12 травня 2024 року о 14 годині 40 хвилин на автомобільній дорозі Кіпті - Глухів - Бачівськ, 13 км + 800 м, а також із розглядом цивільної справи № 355/1717/24.
6. Сторони підтверджують, що умови цієї мирової угоди не порушують прав, свобод чи законних інтересів третіх осіб, відповідають їх дійсному волевиявленню та підлягають добровільному виконанню.
7. Дана мирова угода складена українською мовою і підписана у трьох оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу - один до справи № 355/1717/24, яка перебуває у провадженні Київського апеляційного суду та по одному для кожної сторони.
8. Сторони засвідчують, що їх представники обізнані з укладенням та умовами даної мирової угоди.
9. Вимоги ст. ст. 207, 208, 255, 256 ЦПК України сторонам відомі та зрозумілі.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт з безконтактним електронним носієм зап[приховано]-01836, документ № НОМЕР_5 , IBAN: НОМЕР_6 , банк: АТ «Райффайзен Банк», МФО: 300335);
Товариство з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» (код ЄДРПОУ: 32886518, місцезнаходження: 07501, Україна, Київська область, Броварський район, селище Баришівка, вул. Торф`яна, буд. 11).
Визнати нечинним рішення Баришівського районного суду Київської області від 22 січня 2026 року.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді: