ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
23.07.2026 м. Суми Справа № 920/918/26
Господарський суд Сумської області у складі судді Ковтуна В.М., дослідив матеріали заяви ОСОБА_1 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
УСТАНОВИВ:
Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з неможливістю погасити заборгованість у розмірі 306235 грн. 19 коп.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2026 справу № 920/918/26 розподілено для розгляду судді Ковтуну Володимиру Миколайовичу.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на те, що подана заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не відповідає вимогам, встановленим Кодексом України з процедур банкрутства.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно зі ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Відповідно ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи-підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; 7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях; 9) копія трудової книжки (за наявності); 10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; 11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; 12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; 13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; 14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Згідно абз. 3 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Обов`язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом і подання доказів авансування є обов`язковою умовою, встановленою частиною 3 статті 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №910/2629/20, від 23.11.2020 у справі №922/1734/20, від 19.11.2020 у справі №927/203/20, від 17.02.2021 у справі №927/166/20).
Згідно з положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році місячний прожитковий мінімум для працездатних осіб: 3328,00 грн.
Отже, станом на дату звернення заявника із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність розмір авансування винагороди керуючому реструктуризацією повинен становити 49920 грн ((3 328,00 грн. прожитковий мінімум для працездатних осіб, станом на дату звернення із заявою х 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 3 місяці виконання повноважень керуючим реструктуризацією).
Так, пунктом 1-6 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/726/20 від 19.11.2020 було зроблено висновок, що: " 37. Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи." (п. 37 постанови).
Вказана правова позиція касаційного суду допускає можливість мирного врегулювання між Боржником та арбітражним керуючим питання авансування грошової винагороди, однак ставить таку можливість у залежність від наявності у Боржника майна, яке буде реалізовано у перспективі (відстрочка платежу) у справі про неплатоспроможність. Крім того, Верховний Суд зазначає, що місцевий суд приймає рішення про надання такої можливості за результатами дослідження усієї сукупності наданих документів.
Вказані положення КзПБ та судова практика передбачають оцінку на належність наданої суду угоди між боржником та арбітражним керуючим з іншими матеріалами справи як можливості прийняття альтернативного виконання обов`язку щодо здійснення авансування винагороди арбітражного керуючого, а не автоматичне її застосування.
Заявником, в поданій заяві, викладено прохання призначити керуючим реструктуризацією боргів боржника - арбітражного керуючого Солдаткіна Ігоря В`ячеславовича та додано заяву арбітражного керуючого на участь у справі про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 .
Проте заявником доказів в підтвердження авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень заявником до заяви не надано.
З доданої до заяви Платіжної інструкції № Е210-05МХ-5868-3093 від 09.07.2026 не вбачається інформації, що сплачені 49920,00 грн, платником - ОСОБА_2 , з призначенням платежу «авансування винагороди арбітражного керуючого», не вбачається достеменно, що цей платіж вчинено саме на авансування винагороди арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 .
Таким чином, заявнику необхідно надати суду належні докази в підтвердження авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, що становить 49920 грн 00 коп.
Окрім цього, пунктом 11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Згідно з ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
До членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Положеннями частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено обов`язок боржника надати повну і достовірну інформацію як про власний майновий стан, так і членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.
Відповідно до п.п. 8, 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім`ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). У разі відсутності майна та/або коштів у боржника або членів його сім`ї у відповідному рядку декларації проставляється прочерк «-».
З матеріалів заяви вбачається, що боржником долучено до заяви декларації про майновий стан: за 2023-2025 роки та станом на 01.06.2026.
Суд звертає увагу, що відповідно до змісту наданих декларацій про майновий стан боржника за 2023-2025 та станом на 01.06.2026, заявником у відповідних рядках декларацій зазначено «не відомо», «-».
Верховний Суд у постанові від 05.10.2023 у справі № 922/2788/21 зазначив, що боржник має надати відповідні пояснення щодо відсутності інформації про майно і доходи членів сім`ї в офіційних джерелах та надати відповідні докази звернення до членів сім`ї стосовно надання відповідної інформації. Це буде запорукою зловживань з боку боржників, які лише заявляють про те, що член сім`ї не надав інформацію.
Отримання інформації щодо членів сім`ї може здійснюватися боржником альтернативним способом, як безпосередньо від членів сім`ї та і з офіційних джерел, зокрема з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державному реєстрі повітряних суден України, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку Інформація про власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств та інших (подібні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 19.06.2025 у справі № 904/1307/24).
Однак, судом встановлено, що заявником не додано до заяви доказів звернення до відповідних офіційних джерел та обґрунтувань об`єктивної неможливості отримання інформації з офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім`ї, яка необхідна була йому для заповнення відповідних розділів декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Так, у справі № 910/6639/20, Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів та належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
На переконання суду, коло членів сім`ї боржника в частини п`ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено у зв`язку із встановленням його обов`язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/6639/20 також зазначила, що включення до кола членів сім`ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов`язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов`язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов`язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов`язками.
З урахуванням наведеного вище, заявнику слід усунути зазначений недолік заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність шляхом надання декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2023-2025 роки та станом на 01.06.2026, привівши їх у відповідність до наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 з зазначеннями відомостей про членів сім`ї; доказів звернення заявника до відповідних офіційних джерел та обґрунтувань об`єктивної неможливості отримання інформації з офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім`ї, яка необхідна була для заповнення розділів декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, а також надати докази в підтвердження приналежності осіб до членів сім`ї боржника.
Також, судом встановлено, що заявником не надані до заяви письмові відомості щодо розміру щомісячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань перед банком та мікрофінансовими установами, перелік яких наданий в заяві, а також суми заборгованості по кожному з кредиторів станом на день звернення з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з урахуванням відкритих виконавчих проваджень, а також не надано доказів в підтвердження відомостей про припинення упродовж двох місяців погашення кредитів чи інших планових платежів більше 50 відсотків місячних платежів в обґрунтування заявленої боржником підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку пункту 2 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, враховуючи відкриті виконавчі провадження.
Окрім цього, згідно з ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, окрім іншого відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, не банківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
Проте, означених відомостей боржник до заяви не додав.
Поміж іншим, згідно з ч. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Так, судом було встановлено, що до поданої заяви боржником долучено пропозиції щодо реструктуризації боргів, відповідно до умов яких передбачається прощення (списання) 200979,93 грн, що становить понад 60% від зазначеної кредиторської заборгованості 320979,93, тобто, фактично передбачається списання заборгованості, а не відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань.
З даного приводу суд відзначає, що у відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Отже, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника, а не по суті списання заборгованості.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства відкриття провадження у справі супроводжується одночасним введенням процедури реструктуризації боргів боржника та призначення керуючого реструктуризацією.
Частиною 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
У силу ч. 1 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов`язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
З наведеного та аналізу положень ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, що визначають обсяг та перелік документів та відомостей, які боржник - фізична особа зобов`язаний додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд вважає, що такий боржник повинен повно та всебічно сприяти кредиторам та керуючому реструктуризацією у встановлені свого реального майнового стану, а також запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов`язань.
Пунктами 2, 3 ч. 2 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є, зокрема, розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника, прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відтак метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині розгляду, так і в частині фактичного погашення вимог в межах процедури.
У свою чергу, розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог статті 124 КУзПБ, зокрема у відповідності до вимог закону щодо форми і змісту проекту плану, що дасть змогу розгляду такого плану реструктуризації зборами кредиторів, можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов`язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
Вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду №925/473/20 від 25.08.2021 року.
Отже, боржнику потрібно подати суду проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам чинного законодавства.
В свою чергу, суд зазначає, що відповідно до частини 13 статті 30 ГПК України, справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Згідно з частиною 1 статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства справи про банкрутство (неплатоспроможність) розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця. Зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження або місця проживання після подання кредитором або боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не впливає на зміну територіальної підсудності господарського суду.
Таким чином, справи про неплатоспроможність розглядаються господарськими судами за місцем проживання фізичної особи.
В свою чергу, заявник в заяві не зазначає місце фактичного проживання у м. Києві, проте в наданій пропозиції щодо реструктуризації боргів зазначає, про необхідність витрат на оренду квартири у м. Києві, проте будь-яких доказів в підтвердження оренди квартири у м. Києві до заяви не додає, так само як і не зазначає в деклараціях про майновий стан боржника фактичне місце проживання, що має ознаки недобросовісної поведінки боржника.
Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 встановленим вимогам Кодексу України з процедур банкрутства не відповідає.
Положеннями ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 37, 115, 116 Кодексу України з питань банкрутства та ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишити без руху.
2. Встановити заявнику для усунення недоліків 10-денний строк з дня вручення даної ухвали суду.
3. Зазначити заявнику спосіб усунення недоліків заяви - шляхом подання до Господарського суду Сумської області:
- належних доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризації у розмірі 49920 грн 00 коп.
- декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2023-2025 роки та станом на 01.06.2026, складені у відповідність до наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 з зазначеннями відомостей про членів сім`ї; доказів звернення заявника до відповідних офіційних джерел та обґрунтувань об`єктивної неможливості отримання інформації з офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім`ї, яка необхідна була для заповнення розділів декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність:
- зазначення складу членів сім`ї, відповідні докази в підтвердження;
- письмового зазначення, на якому правовому титулі перебуває майно у боржника за адресою - АДРЕСА_1 та за у м. Києві, відповідні докази в підтвердження;
- проект плану реструктуризації, який повинен відповідати вимогам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства;
- докази в підтвердження суми заборгованості по кожному з кредитних та інших зобов`язань перед банком та мікрофінансовими установами станом на день звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в тому числі з урахуванням відкритих виконавчих проваджень;
- письмові відомості щодо розміру щомісячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань перед банком та мікрофінансовими установами, перелік яких наданий в заяві;
- документів, що підтверджують наявність підстав, визначених пунктом 2 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, які б підтверджували обставини припинення заявником погашення кредитів чи здійснення заявником планових платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань, з урахуванням відкритих виконавчих проваджень та вчинених в їх межах виконавчих дій;
- обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо (відповідні докази в підтвердження);
- відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, не банківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
4. Попередити заявника, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
5. Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і окремо оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Ковтун