Справа № 756/12468/26
Провадження № 2-з/756/95/26
У Х В А Л А
про забезпечення позову
23 липня 2026 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Примак-Березовська О.С. розглянула заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
в с т а н о в и л а:
До Оболонського районного суду міста Києва надійшла заява про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №11012 від 29 квітня 2020 року, який вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Володимировичем про стягнення на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю з боржника ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №2833870 від 24 жовтня 2019 року, у розмірі 51 439 грн 07 коп.
В обґрунтування заяви зазначив, що разом із заявою про забезпечення позову до суду подано позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», треті особи: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Оскільки за зазначеним виконавчим написом вже здійснюється стягнення, позивач просить зупинити такі дії виконавця, оскільки існує ризик повного стягнення суми заборгованості, що може ускладнювати ефективний захист чи поновлення порушених права позивача.
Дослідивши зміст заяви та додатки до неї, суд дійшов такого висновку.
Позивач, в особі представника позивача звернувся до відповідача із позовом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Предметом спору у цій справі є виконавчий напис №11012 від 29 квітня 2020 року про стягнення вказаної суми боргу.
Судом встановлено, що у межах виконавчого провадження НОМЕР_1, яке відкрито на підставі виконавчого напису №11012 від 29 квітня 2020 року, приватним виконавцем здійснюється стягнення.
Згідно з частиною 2 статті 149 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.
Згідно з частиною 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 7 жовтня 2020 року; справа №761/39601/19).
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пунктом 4 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Зупинення стягнення на підставі виконавчого документа допускається лише в разі, коли порушено питання про перегляд рішення, на підставі, якого виданий цей виконавчий документ.
До завершення розгляду справи, при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа (пункт 4 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»).
У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до пункту 6 цієї Постанови особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
При цьому зупинення стягнення на підставі виконавчого документа згідно з пунктом 6 частини 1 статті 150 ЦПК України є спеціальним заходом забезпечення позову у разі подання позову про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого документа.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто, зупинення стягнення є тимчасовим заходом і спрямоване на запобігання безпідставного втручання у право влансості до вирішення судом спору щодо такого права по суті.
Верховний Суд у постанові від 6 квітня 2020 року, справа №203/1491/19 вказав, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі №914/1570/20 (провадження №12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
Враховуючи, що у межах виконавчого провадження НОМЕР_1 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. ухвалено постанови про арешт коштів боржника, арешт майна боржника від 1 червня 2020 року, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28 серпня 2021 року, а позивач у судовому порядку оскаржує виконавчий напис №11012, який вчинений 29 квітня 2020 року шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.
Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду застосовувати заходи зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись статтями 149, 150 -153, 157, 258, 260, 353-355 ЦПК України, суддя -
п о с т а н о в и л а :
Заяву про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити стягнення за виконавчим написом №11012, який вчинений 29 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» з боржника ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором «2833870 від 24 жовтня 2019 року у розмірі 51 439 грн 07 коп., у виконавчому провадженні НОМЕР_1, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною.
Виконання покласти на приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віру Леонідівну (02002, місто Київ, вулиця Туманяна Ованеса, 15-А, секція «Б», офіс 144).
На підставі частини 1 статті 157 ЦПК України ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Роз`яснити, що у відповідності до частини 4 статті 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА