УХВАЛА
21 липня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/3318/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства «Авдіївський Коксохімічний завод»
про відмову від позову
у касаційному провадженні за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Авдіївський Коксохімічний завод»
на рішення Господарського суду Харківської області від 14.01.2026 (суддя Мужичук Ю. Ю.)
і постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 (головуючий суддя Тарасова І. В., судді Білоусова Я. О., Лакіза В. В.)
у справі № 922/3318/25
за позовом Приватного акціонерного товариства «Авдіївський Коксохімічний завод»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Залізничавтоматика»
про визнання недійсними правочинів,
(у судове засідання з`явися представник позивача - Зінченко М. В.)
ВСТАНОВИВ:
1. Приватне акціонерне товариство «Авдіївський Коксохімічний завод» (далі - ПрАТ «Авдіївський Коксохімічний завод») звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Залізничавтоматика» (далі - ТОВ «НВП «Залізничавтоматика»), у якому просило визнати недійсними правочини, укладені за договором підряду від 15.09.2021 № 707/21У на суму 9 490 879,41 грн в рамках виконання відповідачем 6 (шостого) етапу робіт по реконструкції електричної централізації ст. Вуглекоксова ? 2 з заміною існуючої релейної централізації на автоматизовану систему мікропроцесорної централізації (AC MПЦ) та доопрацюванню проєкта по реконструкції електричної централізації, визначених Графіком виконання робіт у період з 25.01.2022 до 25.02.2022 за Актом від 28.02.2022 № 6 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2в.
2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.01.2026 у справі № 922/3318/25 у задоволенні зазначеного позову було відмовлено.
3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 це рішення залишено без змін.
4. Не погодившись із судовими рішеннями місцевого та апеляційного господарських судів, ПрАТ «Авдіївський Коксохімічний завод» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 та рішення Господарського суду Харківської області від 14.01.2026, у якій просить їх скасувати, а справу № 922/3318/25 передати на новий розгляд.
5. У своїй касаційній скарзі скаржник послався на те, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).
6. Ухвалою Верховного Суду від 28.05.2026, зокрема, було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ «Авдіївський Коксохімічний завод» на рішення Господарського суду Харківської області від 14.01.2026 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі № 922/3318/25.
7. Надалі до Верховного Суду надійшла заява ПрАТ «Авдіївський Коксохімічний завод», у якій позивач просить прийняти його відмову від поданого у цій справі позову, визнати оскаржувані судові рішення нечинними, а також повернути йому з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого при поданні касаційної скарги судового збору.
8. Проаналізувавши зміст зазначеної заяви, Верховний Суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню, з огляду на таке.
9. Відповідно до частини другої статті 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
10. За змістом пункту 1 частини другої статті 46 названого Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
11. Також у статті 191 ГПК України унормовано, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
12. Згідно ж зі статтею 307 ГПК України у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав касаційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.
13. У свою чергу, підставами для відмови судом у задоволенні заяви про відмову від позову є: 1) обмеження представника відповідної сторони у повноваженнях на вчинення процесуальної дії (відмови від позову); 2) відмова позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, суперечить інтересам особи, яку він представляє. Схожий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 925/2151/14 та від 08.10.2020 у справі № 910/5084/16.
14. У контексті наведеного Верховним Судом з`ясовано, що у цій справі (№ 922/3318/25) заява про відмову від позову підписана та подана адвокатом - Зінченком Миколою Вадимовичем.
15. До цієї заяви додано копії свідоцтва зазначеної особи про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЗП № 001371 від 31.07.2017 та довіреності від 01.12.2025 щодо представництва інтересів ПрАТ «Авдіївський Коксохімічний завод» (дійсної до 28.11.2027), за змістом якої адвокат Зінченко Микола Вадимович уповноважений представляти інтереси цього товариства у будь-яких судах всіх ланок у тому числі із правом від імені ПрАТ «Авдіївський Коксохімічний завод» підписувати та направляти заяви про відмову (повну або часткову) від позовів.
16. З урахуванням викладеного, обмежень повноважень представника позивача на здійснення відповідної процесуальної дії Верховним Судом не встановлено.
17. При цьому Верховний Суд виходить з того, що однією із основних засад господарського судочинства є принцип диспозитивності, який полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Складовою зазначеного принципу є можливість суб`єкта відмовитися від свого права чи інтересу. Тобто право особи на звернення до суду з позовом рівною мірою стосується й права такої особи на відмову від такого позову або частини позовних вимог.
18. Відмова від позову є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства.
19. Тож право позивача на відмову від позову на будь-якій стадії провадження у справі, в тому числі у суді касаційної інстанції, гарантується.
20. Аналогічні за змістом висновки, викладено у постанові Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 918/686/21, ухвалах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 927/739/17 та від 01.09.2021, від 18.08.2021 у справі № 916/3844/19 та від 01.09.2021 у справі № 910/13034/20.
21. У справі № 922/3318/25 позивач скористався, передбаченим статтями 191, 307 ГПК України, правом на відмову від позову у суді касаційної інстанції.
22. У судовому засіданні представник позивача підтвердив обізнаність із наслідками прийняття судом заявленої ним відмови від позову.
23. Підстав для відмови у поданій ним заяві Верховним Судом не встановлено. При цьому мотиви, з яких виходив позивач, подаючи відповідну заяву судом касаційної інстанції не аналізуються.
24. Відтак, оскільки заява ПрАТ «Авдіївський Коксохімічний завод» про відмову від позову у справі № 922/3318/25 підписана уповноваженим представником позивача та зважаючи на те, що відмова від позову не суперечить інтересам товариства (відсутні підстави вважати інакше) та є формою реалізації передбаченого у статті 14 ГПК України принципу диспозитивності господарського судочинства, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена заява підлягає задоволенню.
25. Водночас, як визначено у пункті 4 частини першої, частині третій статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
26. З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку і про наявність підстав для закриття провадження у справі №922/3318/25, у зв`язку з відмовою позивача від позову та прийняттям цієї відмови судом.
27. Заразом згідно із частиною другою статті 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
28. Як зазначено у частині четвертій статті 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
29. За змістом частини четвертої статті 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
30. З урахуванням наведених законодавчих приписів ПрАТ «Авдіївський Коксохімічний завод» слід повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги згідно з платіжною інструкцією від 25.05.2026 № [номер приховано], а саме 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 130, 191, 231, 234, 235, 307, 308 ГПК України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Приватного акціонерного товариства «Авдіївський Коксохімічний завод» про відмову від позову у справі № 922/3318/25 задовольнити.
2. Прийняти відмову Приватного акціонерного товариства «Авдіївський Коксохімічний завод» від позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Залізничавтоматика» про визнання недійсними правочинів.
3. Визнати нечинними рішення Господарського суду Харківської області від 14.01.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі № 922/3318/25.
4. Провадження у справі № 922/3318/25 закрити.
5. Повернути Приватному акціонерному товариству «Авдіївський Коксохімічний завод» з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору у розмірі 2 422, 40 грн, сплаченого при поданні касаційної скарги за платіжною інструкцією від 25.05.2026 № [номер приховано].
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил