УХВАЛА
23 липня 2026 року
м. Київ
cправа № 908/1555/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кібенко О.Р.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління статистики у Запорізькій області
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2026
у справі за позовом Головного управління статистики у Запорізькій області
до Концерну "Міські теплові мережі"
про визнання неправомірним нарахування обсягу спожитих послуг із постачання теплової енергії за договором № 86400761 від 24.01.2024,
ВСТАНОВИВ:
1. У травні 2024 року Головне управління статистики у Запорізькій області звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Концерну "Міські теплові мережі" про визнання неправомірним нарахування обсягу спожитих послуг із постачання теплової енергії за договором №86400761 від 24.01.2024.
2. Господарський суд Запорізької області рішенням від 03.12.2024, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2026, у задоволенні позову відмовив.
3. 03.07.2026 Головне управління статистики у Запорізькій області через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2026; справу №908/1555/24 направити на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
4. Перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління статистики у Запорізькій області, Верховний Суд встановив, що її необхідно залишити без руху з огляду на таке.
5. Відповідно до п.1 ч.1 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у ч.3 цієї статті.
6. За приписами ч.2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п.п.1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч.ч.1, 3 ст.310 цього Кодексу.
7. Приписами п.5 ч.2 ст.290 ГПК встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав).
8. В своїй касаційній скарзі Головне управління статистики у Запорізькій області визначає підставою касаційного оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2026 п.4 ч.2 ст.287 ГПК, з посиланням на п.1 ч.3 ст.310 цього Кодексу.
9. Так, згідно із п.1 ч.3 ст.310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу.
10. Отже у разі визначення підставою касаційного оскарження п.4 ч.2 ст.287 ГПК із посиланням на п.1 ч.3 ст.310 цього Кодексу, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено які саме зібрані у справі докази судом не досліджені.
11. Верховний Суд звертає увагу, що за змістом п.1 ч.3 ст.310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК.
12. Натомість в касаційній скарзі Головного управління статистики у Запорізькій області не зазначено які саме зібрані у справі докази судом не досліджені (чи досліджені не у повному обсязі), а також не наведено й, відповідно, не обґрунтовано підстави касаційного оскарження, передбачені п.п.1, 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК.
13. Верховний Суд вважає за необхідне роз`яснити, що при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
- п.1 ч.2 ст.287 ГПК - чітку вказівку на норму/норми права (пункт, частину, статтю), яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, який не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень;
- п.2 ч.2 ст.287 ГПК - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;
- п.3 ч.2 ст.287 ГПК - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок Верховного Суду її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
14. Крім того, згідно з ч.3 ст.290 ГПК касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.
15. Відповідно до ч.3 ст.56 ГПК юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
16. Частиною 1 ст.58 ГПК передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
17. Наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.
18. У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами. Визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
19. Пунктом 1 ч.1 ст.60 ГПК встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
20. За змістом ч.ч.3, 4 ст.60 ГПК довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
21. Згідно з ч.1 ст.26 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
22. З касаційної скарги вбачається, що її сформовано та подано через систему "Електронний суд" Кузьменком Олександром Олександровичем як представником Головного управління статистики у Запорізькій області.
23. На підтвердження наявності повноважень у Кузьменка Олександра Олександровича підписувати та подавати касаційну скаргу від імені Головного управління статистики у Запорізькій області додано довіреність від 07.01.2026, відповідно до якої Кузьменко Олександр Олександрович у тому числі має право вести від імені та в інтересах скаржника цивільні, господарські та адміністративні справи, бути учасником кримінального провадження в усіх судових установах та інстанціях з усіма правами, якими наділений законом позивач та/або відповідач, треті особи, скаржник, заявник, зацікавлена особа, тощо.
24. Водночас подана довіреність не підтверджує повноваження Кузьменка Олександра Олександровича діяти від імені Головного управління статистики у Запорізькій області на умовах самопредставництва.
25. Крім того, з Єдиного Реєстру Адвокатів України вбачається, що у Кузьменка Олександра Олександровича право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно п.1 ч.1 ст.31 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 12.12.2023.
26. Згідно із ч.2 ст.292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч.6 ст.6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
27. Відповідно до приписів ч.2 ст.174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абз.2 ч.1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до ст.6 цього Кодексу.
28. З огляду на викладене, касаційна скарга Головного управління статистики у Запорізькій області залишається без руху на підставі ч.2 ст.292 ГПК із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом:
- викладення належного обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої п.4 ч.2 ст.287 ГПК, з урахуванням вказівок Верховного Суду, наведених в цій ухвалі;
- визначення та викладення належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених п.1 та/або п.2 та/або п.3 ч.2 ст.287 ГПК, з урахуванням вказівок Верховного Суду, наведених в цій ухвалі;
- подання документів на підтвердження повноважень Кузьменка Олександра Олександровича на підписання та подання касаційної скарги.
29. Згідно із ч.4 ст.174 та ч.2 ст.292 ГПК, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Головного управління статистики у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2026 у справі №908/1555/24 залишити без руху.
2. Надати Головному управлінню статистики у Запорізькій області строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз`яснити Головному управлінню статистики у Запорізькій області, що якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О. Кібенко