ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/31/26 Справа № 704/1152/24
УХВАЛА
21 липня 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідач Фетісова Т.Л.
судді Новіков О.М., Сіренко Ю.В.
секретар Любченко Т.М.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Черкаси питання про призначення експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,
в с т а н о в и в :
у провадженні Черкаського апеляційного суду перебуває вищевказана цивільна справа.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 18.11.2025 у справі призначено судову генетично-молекулярну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи.
31.12.2025 через систему «Електронний суд» позивач направив апеляційному суду заяву про заміну експертної установи з посиланням на постійні, непередбачувані та систематичні атаки країни агресора на об`єкти, у тому числі, цивільної інфраструктури у тому числі у місті Києві, що є небезпечним для дитини, а також через систематичні атаки на енергетичні об`єкти енергетичної інфраструктури відбір зразків може не відбутися і процедура може бути відкладена на іншу дату і час. У зв`язку з викладеним позивач просив замінити експертну установу для виконання ухвали Черкаського апеляційного суду від 18.11.2025 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи у даній цивільній справі з Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи на Черкаський НДЕКЦ МВС України.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 10.02.2026 клопотання позивача про заміну експертної установи задоволено, змінено експертну установу, якій ухвалою Черкаського апеляційного суду від 18.11.2025 доручено проведення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи у даній цивільній справі, з Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи на Черкаський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України. Проведення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи згідно з ухвалою Черкаського апеляційного суду від 18.11.2025 доручено експертам Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
09.03.2026 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання судового експерта Черкаського НДКЕЦ МВС від 06.03.2026 за №СУ-19/124-26/2178-БД про зміну назви призначеної експертизи, викладення питання ухвали суду в іншій редакції та надання дозволу на повне або часткове знищення об`єктів дослідження або зміну їх властивостей, оскільки проведення судової молекулярно-генетичної експертизи вимагає використання руйнівних методів дослідження.
Одночасно із вищевказаним клопотанням Черкаською НДКЕЦ направлено листа МВС про проведення молекулярно-генетичної експертизи з 10 до 11 год. 01.04.2026.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 31.03.2026 клопотання судового експерта задоволено: змінено назву, призначеної ухвалою Черкаського апеляційного суду від 18.11.2025, з судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи на судову молекулярно-генетичну експертизу; викладено питання вищезгаданої ухвали апеляційного суду від 18.11.2025 в наступній редакції: «Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічною матір`ю якої є ОСОБА_3 ?»; надано дозвіл судовому експерту на повне або часткове знищення об`єктів дослідження або зміну їх властивостей. В решті ухвалу Черкаського апеляційного суду від 18.11.2025 залишено без змін.
01.04.2026 ухвалу Черкаського апеляційного суду від 31.03.2026 направлено до Черкаського НДЕКЦ для виконання - проведення експертизи.
26.05.2026 до апеляційного суду від Черкаського НДЕКЦ МВС надійшло повідомлення про неможливість надання висновку, яке з посиланням на ст. 72 ЦПК України обґрунтоване тим, що на заявлене клопотання експерта 01.04.2026 до Черкаського НДЕКЦ МВС з`явилася ОСОБА_3 та повідомила, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не зможе з`явитись для відібрання зразків у зв`язку із захворюванням та надала копію довідки огляду лікаря. ОСОБА_1 до Черкаського НДЕКЦ МВС не з`явився. Станом на 20.05.2026 відбір зразків букального епітелію, необхідний для проведення дослідження, не проводився, клопотання експерта не задоволене.
Також до суду надійшло клопотання від ОСОБА_1 про призначення експертизи, в якому він просить суд замінити експертну установу з Черкаського НДЕКЦ МВС на КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово медичної експертизи», мотивуючи це значним завантаженням установи в м. Черкаси.
Заслухавши доповідь судді та обговоривши наявні докази у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне повторно призначити у справі судову молекулярно-генетичну експертизу.
Верховний Суд неодноразово вказував, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства (див.: постанови Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 478/690/18 (провадження № 61-18333св19), від 13.09.2023 у справі № 552/4291/22 (провадження № 61-6451св23), від 31.01.2024 у справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510св23)).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення якого є джерелом права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», у рішенні від 07.05.2009 у справі «Калачова проти російської федерації» (заява № 3451/05), зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства».
У справі «Міфсуд проти Мальти» («Mifsud v. Malta», заява № 62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29.04.2019) ЄСПЛ повторив, що ДНК-тест - це науковий метод, наявний для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.
Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи. Отже, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства.
Згідно із частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (стаття 109 ЦПК України).
Обов`язок з доказування потрібно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним ніж протилежний.
У справі, яка переглядається, ухвалою Черкаського апеляційного суду від 18.11.2025 з ініціативи суду, на підставі ч. 2 ст. 13 ЦПК України (для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб), призначено судову судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи.
26.05.2026 до апеляційного суду від Черкаського НДЕКЦ МВС надійшло повідомлення про неможливість надання висновку, оскільки 20.05.2026 відбір зразків букального епітелію, необхідний для проведення дослідження, не проводився, клопотання експерта не задоволене.
Отже, вищевказана ухвала суду від 18.11.2025 є такою, що виконана в зв`язку з находженням повідомлення експерта про неможливість виконання експертного дослідження через неявку учасників експертизи на відібрання зразків.
Однак враховуючи спірні правовідносини у даній справі між сторонами, та необхідність захисту прав малолітньої дитини в розумінні вимог ч.2 ст.13 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначення та проведення експертного дослідження в даній справі.
Клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення експертного дослідження експертам КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово медичної експертизи» в зв`язку з їх меншою завантаженістю в порівнянні з експертами Черкаського НДЕКЦ МВС, а також зручністю для учасників експертного дослідження у процесі відбору зразків для проведення дослідження є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.
Колегія суддів, зважаючи на те, що висновок судової молекулярно-генетичної експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, що є предметом позову у цій справі, вважає, що необхідно призначити судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити експертам Черкаського НДКЕЦ МВС України.
Керуючись ст.ст.102-104, 108, 109, 252, 367, 368 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
призначити у даній цивільній справі №704/1152/24 про визнання батьківства судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити питання:
- Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічною матір`ю якої є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ?
Проведення судової молекулярно-генетичної експертизи доручити експертам Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (18000 м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104).
Надати дозвіл судовому експерту на повне або часткове знищення об`єктів дослідження або зміну їх властивостей.
Витрати по проведенню експертизи покласти на позивача - ОСОБА_1 .
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків за ст.ст. 384, 385 КК України.
Про день та час проведення експертного дослідження повідомити суд та учасників справи.
Зобов`язати учасників справи разом з малолітньою дитиною на вимогу експерта з`явитися до установи для проведення експертного дослідження.
Роз`яснити сторонам, що відповідно до ст. 109 ЦПК України, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
На час проведення експертизи провадження у справі - зупинити.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки та порядку, визначеному чинним цивільним процесуальним законом України.
Повний текст ухвали складено 21.07.2026.
Суддя-доповідач
Судді