Справа № 128/3230/25
УХВАЛА
22 липня 2026 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Шевчук Л.П.,
при секретарі судового засідання Нога Д.А.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
в с т а н о в и в:
В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Ухвалою суду від 29.08.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд якої здійснюється за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 17.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
13.04.2026 представником позивачів - адвокатом Немцевою О.Л. подано клопотання про визнання поважними причинами пропуску строку для подання доказів та про витребування доказів, та щодо долучення доказів до матеріалів справи, а саме копії повторного свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 та клопотання про витребування доказів із Вінницької державної нотаріальної контори, а саме інформації зі спадкового реєстру після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також копію спадкової справи після його смерті, оскільки лише 10.04.2026 позивач ОСОБА_1 отримав даний доказ, а щодо копії спадкової справи, то сторона позивачів не має можливості її надати самостійно.
В судове засідання учасники справи та їх представники не з`явилися, представник позивачів подала до суду заяву, в якій просила задовольнити її клопотання про долучення доказу та про витребування доказів, розгляд якого провести у її відсутність. В матеріалах справи також міститься заява представника відповідача про розгляд справи у його відсутність.
Оскільки судове засідання проводиться судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши клопотання представника позивачки, приходить до наступного.
Пунктом 2 та пунктом 6 ч. 1 ст. 43 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам та користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
За змістом положень частини другої та четвертої статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Виходячи з положень ч. 8 ст. 83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадків, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх клопотанням.
Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Статтю 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golderv. theUnitedKingdom), заява № 4451/70, § 36).
Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.
Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «МірагальЕсколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Надто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавляє позивача, або інших учасників справи права доступу до суду, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, враховуючи наведені норми процесуального закону, практику Європейського суду з прав людини, доводи представника позивача, викладені в заяві про поновлення строку та долучення до справи доказів, суд приходить до висновку про можливість поновлення представнику позивачів - адвокату Немцевій О.Л. процесуального строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи доказів, а також про витребування доказів.
Також суд зауважує, що на даній стадії не здійснюється оцінка доказів. Оцінку належності, допустимості, достовірності долучених доказів судом буде здійснено в під час ухвалення судового рішення по суті.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 43, 83, 84, 91, 126, 127, 353-355 ЦПК України, суд -
п о с т а н о в и в:
Клопотання представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_1 - адвоката Немцевої О.Л. про поновлення строку для подання доказів та про долучення доказів до матеріалів справи - задовольнити.
Поновити представнику позивачів - адвоката Немцевій О.Л. процесуальний строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи докази: копію повторного свідоцтва про народження ОСОБА_1 , яке видано 10.04.2026 Приморським відділом ДРАЦС у місті Одесі Одеського МУ МЮУ.
Клопотання представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_1 - адвоката Немцевої О.Л. про поновлення строку для подання заяви про витребування доказів та витребування доказів - задовольнити.
Поновити представнику позивачів - адвоката Немцевій О.Л. процесуальний строк для подання заяви про витребування доказів.
Витребувати з Вінницької районної державної нотаріальної контори (м. Вінниця, вул. Винниченка, 29) копію спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та інформацію зі спадкового реєстру після його смерті.
Витребувані докази подати до Вінницького районного суду Вінницької області (м. Вінниця, вул. Винниченка, 29).
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.П. Шевчук