Справа № 136/408/25
провадження № 2-сз/136/8/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.07.2026 м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Шпортун С.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору у цивільній справі №136/408/25,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеною заявою про повернення судового збору, мотивуючи тим, що ухвалою Липовецького районного суду від 21.04.2025 у справі №136/408/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай члена сільськогосподарського підприємства, йому було повернуто, однак не було вирішено питання щодо повернення сплаченого при подачі позову судового збору, що стало підставою для звернення до суду із даним клопотанням.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи в рамках якої порушено клопотання, встановив, що 04.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай члена сільськогосподарського підприємства.
10.03.2025 зазначену позовну заяву залишено було без руху, оскільки вона не у повній мірі відповідала вимогам ст.175, 177 ЦПК України, а також не було сплачено повного розміру судового збору за пред`явленими вимогами, 04.04.2025 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.
21.04.2025 ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай члена сільськогосподарського підприємства, повернуто позивачеві, у зв`язку із неусуненням недоліків, на які вказав суд.
Судом встановлено, що, при пред`явленні вищевказаного позову було сплачено позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 грн. згідно квитанції № 16 від 03.03.2025 року та 1211,20 грн. згідно квитанції № 0.0.4309167354.1 від 14.04.2025 року.
Відповідно до частини 2 статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Відповідно до частини 2 статті 7 ЗУ "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, а в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, повністю.
Згідно з частиною 1 статті 9 ЗУ "Про судовий збір" вбачається, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Частиною 2 статті 9 ЗУ "Про судовий збір" передбачено, що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяви або скарги перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року N 787, помилково зарахованими коштами є кошти, що сплачені платником за видом доходів, який не відповідає суті платежу, та/або до невідповідного бюджету.
Ураховуючи те, що позовну заяву позивачеві було повернуто відповідно до ухвали суду від 21.04.2025, факт сплати та фактичного зарахування до Державного бюджету України судового збору підтверджується матеріалами справи, відтак наявні передбачені пунктом 2 частини 1 статті 7 ЗУ "Про судовий збір" підстави для повернення заявнику сплаченої суми судового збору, іншого не встановлено.
За таких обставин суд задовольняє заяву.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258-261 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору, - задовольнити.
Повернути ОСОБА_1 сплачений при подачі позовної заяви №136/408/25 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп., відповідно до квитанції №16 від 03.03.2025 та в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. згідно квитанції № 0.0.4309167354.1 від 14.04.2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя С.В. Шпортун