Справа № 638/16200/26
Провадження № 2/638/10132/26
УХВАЛА
Іменем України
20 липня 2026 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Щепіхіна В. В., розглянувши позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту елекричну енергію, -
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» звернулося до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту елекричну енергію.
Під час вивчення матеріалів встановлено, що подана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з наступних підстав.
Позивач свої вимоги обґрунтував тим, що Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.10.2018 року № 1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території», передбачено, що на території Харківської області таким постачальником визначено ПрАТ «Харківенергозбут». ПрАТ «Харківенергозбут» має ліцензію з постачання електричної енергії (постанова НКРЕКП від 19.06.2018 № 505). Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, комерційна пропозиція, копія ліцензії на провадження відповідної діяльності та копії інших документів ПрАТ «Харківенергозбут» розміщені на його сайті для публічного доступу: zbutenergo.kharkov.ua. За адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору від 01.01.2019 року побутовим споживачем електричної енергії, що постачає ПрАТ «Харківенергозбут» є ОСОБА_1 . У відповідності до вимог пунктів 4.3, 4.12, 4.13 ПРРЕЕ та пункту 9.1.1 ККОЕЕ, згідно переданих, від оператора системи розподілу АТ «Харківобленерго» даних щодо обсягів спожитої електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 01.01.2024 по 01.05.2026, Постачальником проведено нарахування заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 122 062,52 грн. Для надання доказів фактичного споживання електричної енергії за відповідний період по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ПрАТ «Харківенергозбут» було направлено відповідний запит до АТ «Харківобленерго». У відповіді на запит, АТ «Харківобленерго» надало інформацію про фактичне споживання електричної енергії, з обсягами, спожитими по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період заборгованості, що були визначені згідно з показами лічильника, знятими персоналом АТ «Харківобленерго» або переданими споживачем через «Інтернет-сервіси» Товариства, що у свою чергу підтверджує фактичне споживання електричної енергії за вказаною адресою. З метою захисту майнових прав, Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» звернулося до суду з цим позовом та просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Харківенергозбут» заборгованість за електричну енергію, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 122 062,52 грн за період з 01.01.2024 по 01.05.2026, а також судових витрат.
Судом отримано відповідь з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.07.2026 року № 3033901, відповідно до якої ОСОБА_1 з 04.04.2016 року є фізичною особою-підприємцем. Місцезнаходженням зазначено: АДРЕСА_1 . Здійснює підприємницьку діяльність за такими видами економічної діяльності: 86,90 - інша діяльність у сфері охорони здоров`я (основний), 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 47.89 - роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами, 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля, 46.49 - оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 74,90 - інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у. Основний вид економічної діяльності за підсумками діяльності за рік: інша діяльність у сфері охорони здоров`я (КВЕД 86.90).
Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
При цьому, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі.
Аналогічна правова позиція викладене у постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 17.06.2020 року у справі № 922/2246/19 та у постанові Великої палати Верховного суду від 15.05.2018 року у справі № 911/4144/16.
Частиною 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У свою чергу, ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна і суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена у статті 20 ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 916/2791/16 (провадження № 12-141гс18) зроблено висновки про те, що спір є підвідомчим господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі правової норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми права, що безпосередньо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Судом встановлено, що відповідач здійснює свою господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , як суб`єкт підприємницької діяльності, тому спір між позивачем та відповідачем пов`язаний із здійсненням господарської діяльності відповідачем і не є предметом розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи предмет спору та характер спірних правовідносин, їх суб`єктний склад в сукупності суд дійшов висновку, що справа не підсудна загальному суду, а спір між сторонами повинен розглядатися за правилами господарського судочинства господарським судом.
Суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися до господарського суду з даними позовними вимогами для захисту свого порушеного права.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі та повернення позовної заяви разом із доданими матеріалами до неї.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту елекричну енергію.
Повернути позивачу позовну заяву з усіма доданими копіями до неї.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України та може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В. В. Щепіхіна