Справа № 173/2082/25
Провадження №2/173/163/2026
У Х В А Л А
про відмову у забезпеченні позову
23 липня 2026 року м. Верхньодніпровськ
Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А., дослідивши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виключення відомостей про батька дитини із актового запису
ВСТАНОВИВ:
До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла вище зазначена позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виключення відомостей про батька дитини із актового запису.
Відповідно до автоматизованого розподілу справ справа надійшла в провадження судді Кожевник О.А.
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області 04.09.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження по справі за вказаним позовом.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2025 року закінчено підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду по суті.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2026 року по цивільній справі № 173/2082/25 (провадження № 2/173/163/2026) за позовною заявою ОСОБА_2 , представник позивача ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_1 про виключення відомостей про батька дитини із актового запису призначено судову молекулярно-генетичну експертизу. Провадження по справі зупинено.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 травня 2026 року провадження по справі поновлено.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2026 року витребувано у Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру належним чином завірений висновок експерта № СЕ-19/122-26/979-БД від 13 березня 2026 року з додатками.
21 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виключення відомостей про батька дитини із актового запису
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову представник позивача зазначила, що станом на дату народження ОСОБА_5 позивач та відповідач перебували у розірваному шлюбі, у зв`язку з чим відомості про відповідача як батька були внесені до актового запису про народження помилково, що підтверджується висновком про внесення змін до актового запису цивільного стану від 03.06.2026.
Позивачем ініційовано проведення судово-генетичної експертизи для встановлення наявності чи відсутності біологічного споріднення між відповідачем та ОСОБА_5 . До остаточного вирішення спору та виключення відповідача з актового запису про народження він формально зберігає статус батька, що надає йому право претендувати на пільги, гарантії та одноразову грошову допомогу як члену сім`ї загиблого військовослужбовця.
На думку позивача, існує реальна загроза отримання відповідачем зазначених виплат до вирішення справи по суті. У такому разі позивач буде змушена звертатися до суду з новими вимогами про повернення безпідставно отриманих коштів, що призведе до додаткових витрат і може унеможливити ефективне поновлення її прав.
З огляду на викладене, з метою збереження існуючого стану правовідносин та запобігання можливому порушенню прав позивача, заявник просить забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_2 і Міністерству оборони України здійснювати будь-які виплати, у тому числі одноразову грошову допомогу та інші належні членам сім`ї загиблого військовослужбовця кошти, на користь ОСОБА_3 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 2 та п. 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання
В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз`яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Обставинами, що підтверджують необхідність застосування заходів забезпечення позову заявник зазначає про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою (правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.08.2023 у справі №904/1329/23, від 11.07.2023 у справі №917/322/23 та ін.).
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову (правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначила, що в актовому записі про народження батьком дитини зазначено ОСОБА_3 . Проте фактично він не є біологічним батьком ОСОБА_6 , оскільки на момент зачаття дитини сторони спільно не проживали, позивачка перебувала у стосунках з іншим чоловіком, який є біологічним батьком дитини. Відповідачу відомо про ці обставини, він ніколи не визнавав ОСОБА_6 своїм сином та не брав участі у його вихованні й утриманні.
Запис про батьківство здійснювалося під час державної реєстрації народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки позивачка мала у паспорті відмітку про шлюб, а орган ДРАЦС автоматично вніс відомості про відповідача як батька.
Разом з тим, рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22.06.2001 р. шлюб між сторонами розірвано. У цьому ж рішенні відповідач зазначав, що подружні відносини фактично припинилися ще з 01.08.1998 р. Таким чином, на момент народження та державної реєстрації Назара сторони вже не перебували у шлюбі, а відомості про відповідача як батька були внесені помилково.
Після початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України ОСОБА_5 проходив військову службу у Збройних Силах України. Згідно зі сповіщенням № 324 від 09.06.2025 року, 07.06.2025 р. він зник безвісти під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Піщанівка Херсонської області.
У зв`язку з викладеним позивачка просить виключити з актового запису про народження № 18 від 11.12.2003 р. відомості про ОСОБА_3 як батька дитини та зобов`язати Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни до зазначеного актового запису.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, представник заявника зазначила, що після отримання інформації про загибель ОСОБА_5 відповідач звернувся із заявою про призначення виплат як член сім`ї загиблого військовослужбовця. На думку позивачки, відповідач знав, що не є біологічним батьком ОСОБА_6 , однак скористався наявністю відповідного запису в акті про народження для отримання зазначених виплат. У зв`язку з цим позивачка вважає за необхідне до вирішення спору по суті обмежити право відповідача на отримання таких виплат, щоб запобігти можливому порушенню її прав та необхідності подальшого судового захисту.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
При цьому суд не вбачає обставин, які б свідчили про наявність реальної загрози утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду. Предметом розгляду у даній справі є виключення відомостей про відповідача як батька дитини з актового запису про народження та внесення відповідних змін до цього запису. Виконання такого рішення полягає у вчиненні органом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних дій і не залежить від того, чи отримав відповідач будь-які соціальні виплати або інші кошти як член сім`ї загиблого військовослужбовця.
Посилання позивача на можливість отримання відповідачем одноразової грошової допомоги та інших виплат не свідчать про існування загрози невиконання рішення суду у цій справі, оскільки зазначені обставини стосуються можливих майнових наслідків, які можуть бути предметом окремого судового захисту, але не впливають на можливість виконання рішення про внесення змін до актового запису про народження.
Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII.
Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктом 2 цієї ж статті визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1);
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (підпункт 2);
3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві (підпункт 3).
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 09.05.2025 № 529 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо окремих питань призначення, виплати та повернення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) військовослужбовців» врегульовано механізм повернення одноразової грошової допомоги, отриманої особою без достатніх правових підстав. Отже, навіть у разі здійснення відповідних виплат відповідачу до вирішення спору по суті чинним законодавством передбачено порядок їх повернення, що виключає висновок про неможливість або істотне ускладнення виконання майбутнього рішення суду.
За таких обставин відсутні правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки не доведено очевидної небезпеки виконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому, що є обов`язковими умовами для застосування відповідних заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Керуючись ст. 149-155, 353, 354 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви позивача представника ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виключення відомостей про батька дитини із актового запису - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: О.А. Кожевник