Справа № 308/8754/26
2/308/4683/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 липня 2026 року м. Ужгород
головуючого судді - Зарева Н.І., за участю:
секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,
розглянувши заяву представника позивача - адвоката Розмана Сергія Юрійовича про забезпечення позову в цивільній справі за позовом:
ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , до
ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , та
ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ,
про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
Адвокат Нев`ядомський Денис Володимирович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в розмірі 11 700 417, 81 гривень
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 червня 2026 року вище вказану позовну заяву було постановлено залишити без руху та надано позивачу строк у вигляді десять днів для виправлення недоліків вказаної позовної заяви.
20 липня 2026 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла заява ОСОБА_1 , про усунення недоліків, які були зазначені в ухвалі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 червня 2026 року.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 липня 2026 року постановлено прийняти позову заяву до розгляду та відкрити провадження у справі у порядку загального позовного провадження.
18 червня 2026 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким органам та особам, що є суб`єктами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчиняти будьякі реєстраційні дії щодо нежилого об`єкту - групи павільйонів літ А, А-1, А-2, розташованих за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 79,8 кв.м та заборони будь-яким органам та особам, що є суб`єктами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо приватного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 .
В обгрунтування поданої заяви про забезпечення позову, зазначає, що існують великі ризики того, що невжиття вищевказаних заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та відповідно забезпечити поновлення порушеного права Позивача. Так, 27.12.2025 позивач подзвонив через месенджер Вайбер ОСОБА_2 і звернувся з вимогою повернути борг, проте, ОСОБА_2 у розмові відмовився повертати борг і в подальшому він та ОСОБА_3 стали уникати спілкування і борг до цього часу не повернули, що змусило Позивача звернутися із позовом до суду. Враховуючи індекс інфляції з 06.01.2014 по 27.05.2026, розрахований калькулятором інфляційних втрат, інфляційні втрати склали 9 400 417, 81 гривень, а загальна сума боргу з урахуванням інфляційних втрат склала 11 700 417, 81 гривень.
Дослідивши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 2, 4 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачені такі заходи забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії, заборона особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Матеріалами позовної заяви, заяви про забезпечення позову та доданими до неї додатками підтверджено, що між сторонами дійсно існує спір з приводу якого подано позов, та заяву про забезпечення позову.
Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову послалвся на те, що існують великі ризики того, що невжиття вищевказаних заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та відповідно забезпечити поновлення порушеного права Позивача. Так, 27.12.2025 позивач подзвонив через месенджер Вайбер ОСОБА_2 і звернувся з вимогою повернути борг, проте, ОСОБА_2 у розмові відмовився повертати борг і в подальшому він та ОСОБА_3 стали уникати спілкування і борг до цього часу не повернули, що змусило Позивача звернутися із позовом до суду. Враховуючи індекс інфляції з 06.01.2014 по 27.05.2026, розрахований калькулятором інфляційних втрат, інфляційні втрати склали 9 400 417, 81 гривень, а загальна сума боргу з урахуванням інфляційних втрат склала 11 700 417, 81 гривень.
Оцінивши подані позивачем докази, суд виснував, що невжиття вищевказаних заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та відповідно забезпечити поновлення порушеного права Позивача, а тому вважає за можливим вжити захід забезпечення позову обраний позивачем.
Приписами ч. 1 ст. 157 ЦПК України визначено, що ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності).
Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт.
Аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що ухвала про заборону вчинити певні дій повинна стосуватися конкретної особи, у зв`язку з діянням/бездіяльністю якої вжито заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі наведеного, враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі поданих чи витребуваних у встановленому порядку доказів, суд прийшов до висновку, що подане клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 149, 150, 152, 153, 157, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву задовольнити.
2. Заборонити будь-яким органам та особам, що є суб`єктами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежилого об`єкту - групи павільйонів літ А, А-1, А-2, розташованих за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 79,8 кв.м, вартістю 33942 гривні, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
3. Заборонити будь-яким органам та особам, що є суб`єктами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо приватного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , вартістю 418675 гривень, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки.
Примірник ухвали про забезпечення позову для її негайного виконання надіслати до Ужгородського МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Копію ухвали направити іншим учасникам справи для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н. І. Зарева