Справа №337/2452/26
Номер провадження 2/337/2067/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2026 року м. Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючої судді Калугіної Г.Б.,
за участю секретаря Огурцової О.В.,
розглянувши у відкритому засіданні у залі суду міста Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
17.04.2026 до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла позовна заява до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29.04.2026 прийнято заяву до розгляду за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.
02.07.2026 від відповідачки ОСОБА_2 до суду надійшла заява про відкладання судового засідання, також в цій заяві відповідачка просила суд надати строк на примирення подружжя строком 6 місяців, через те що сторони перебувають у шлюбі 25 років. Відповідачка вважає, що ще не вичерпано всіх можливостей збереження сім`ї.
16.07.2026 від відповідачки ОСОБА_2 до суду надійшла заява, в якій вона просить розглядати справу у її відсутність, через її від`їзд та просить вирішити раніше подану нею заяву про надання терміну для примирення подружжя строком 6 місяців.
Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві заперечував проти надання строку для примирення оскільки, оскільки подружжя не проживає разом. Зазначив, що восени 2025 року відносини між подружжям значно ускладнились, з`явились труднощі у спілкуванні, розбіжності у поглядах, регулярно почали виникати непорозуміння та конфліктні ситуації. Приблизно наприкінці зими 2026 року подружні стосунки вкрай зіпсувались та фактично були припинені, і з того моменту вже фактично не живуть разом. Позивач вважає, що налагодження взаємовідносин з відповідачкою є неможливим по причині несумісності характерів, неможливості досягнення порозуміння з багатьох життєвих питань.
20.07.2026 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гречихи В.В. до суду надійшла заява про відмову у задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_2 про надання терміну на примирення подружжя, яке мотивоване тим, що 02.07.2026 року Відповідачем було подано до суду заяву щодо надання строку для примирення з Позивачем у справі, а 17.07.2026 року - заяву про розгляд справи за її відсутності. Представник позивача вважає, що Відповідач недобросовісно користується своїми процесуальними правами та діє суперечливо, а саме - заперечуючи проти позову Відповідач просить суд надати максимально тривалий строк для примирення з Позивачем, та одночасно повідомляє суд про те, що виїзжає за межі території України і не зможе брати участь під час розгляду справи. Разом з тим, Відповідач не пояснює яким чином (з використанням яких засобів та знарядь) вона розраховує примиритися з Позивачем, який постійно проживає на території України, перебуваючи за її межами. Позивач стверджує, що збереження шлюбу з Відповідачем є неможливим і буде суперечити його інтересам. Враховуючи це, вважає недоцільним застосування судом заходів щодо примирення подружжя та наполягає на розірванні шлюбу з Відповідачем. Таким чином, заявлені у позові вимоги підтримуються Позивачем у повному обсязі. Обставини, якими відповідні вимоги обґрунтовуються, підтверджуються доказами (копіями документів), які додані до позовної заяви та долучені до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява відповідачки ОСОБА_2 про надання строку на примирення задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Згідно зі ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Суд звертає увагу, що поняття «моральні засади суспільства» законодавством не визначено, а тому при вирішення питання чи не буде надання часу на примирення суперечити моральним засадам суспільства суд застосовує положення статті 24 Сімейного кодексу України, яке закріплює вільну згоду жінки та чоловіка на шлюб та заборону примушування жінки та чоловіка до шлюбу. Отже, при категоричній незгоді позивача на примирення, суд вважає що надання такого строку на примирення буде суперечити моральним засадам суспільства.
Тому, наявність наміру для примирення лише в одного подружжя без згоди на це іншого подружжя не є правовою підставою для надання строку для примирення.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18, надання строку для примирення подружжя є лише правом суду, а не його обов`язком.
Враховуючи викладене, в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. 111 Сімейного кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_2 про надання строку на примирення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Суддя Г.Б. Калугіна