465/6968/26
2/465/5222/26
У Х В А Л А
про передачу справи за підсудністю
23.07.2026 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м.Львова Кушнір Б.Б., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соломія Енергозбереження» про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Соломія Енергозбереження» про стягнення заборгованості.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою суддею визначено Кушнір Б.Б.
Ознайомившись з матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 , звертаючись до Франківського районного суду м. Львова із даної позовною заявою за місцем свого проживання, посилалася на ч. 5 ст. 28 ЦПК України, а саме на те, що позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулює Закон України «Про захист прав споживачів», який також встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
За правилами ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:
1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;
2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;
3)при наданніпослуги,від якоїспоживач неможе відмовитись,а одержатиможе лишев одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;
4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;
5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;
6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;
7) ціну продукції визначено неналежним чином;
8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Відтак, Закон України "Про захист прав споживачів" регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями підчас продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я для особистих потреб, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
У цьому Законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору. А у разі ненадання зазначеної інформації суб`єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену ст. ст. 15 і 23 цього Закону.
Тобто, права особи, як споживача, охоплюються та мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, в інших випадках діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.
При цьому застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними законами (Цивільним кодексом України).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що підстваою позовних вимог вимог є спір з приводу неналежного виконання відповідачем умов договору договір №355/2026 від 07 квітня 2026 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «СОЛОМІЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ», тому спірні правовідносини між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Відтак, суд не знаходить підстав для визначення підсудності справи згідно ч.5 ст.28 ЦПК України.
На виконання вимог ст. 187 ЦПК України, судом для отримання інформації щодо зареєстрованого місця знаходження відповідача було зроблено відповідний запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань №3058475 від 21.07.2026, вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Соломія енергозбереження» знаходиться за адресою: Рівненька область, Костопільський р., м. Костопіль, вул. Степанська, буд. 115.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза суд, встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Термін суд, встановлений законом у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.
Згідно із ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи наведене вище, зареєстроване місце знаходження відповідача у даній справі, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Соломія Енергозбереження» про стягнення заборгованості не підсудна Франківському районному судді м. Львова та підлягає передачі за територіальною підсудністю на розгляд до Костопільського районного суду Рівненської області за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем знаходження відповідача.
У ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII закріплено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За змістом ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Дотримання судом процесуальних норм інституту підсудності є вимогою ст. 6 вказаної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 27, 31, 187, 259, 260, 378 ЦПК України,
п о с т а н о в и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Соломія Енергозбереження» про стягнення заборгованості передати на розгляд за територіальною підсудністю до Костопільського районного суду Рівненської області (35000, Рівненська область, м. Костопіль, вул. Коперніка, 14-А).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Кушнір Б.Б.