ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
23 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/25118/26
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняк М.Ф., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення у період з 31.05.2016 по 01.02.2018;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 31.05.2016 по 01.02.2018 з встановленням базового місяця січня 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не нарахуванні та невиплати йому грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2018 роки, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2018 роки виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати йому грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2018 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 №889 за період з 31.05.2016 по 01.02.2018, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій з врахуванням індексації грошового забезпечення;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому грошову допомогу для оздоровлення за 2016-2018 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, щомісячну додаткову грошову допомогу, передбачену постановою КМУ від 22.09.2010 №889 за період з 31.05.2016 по 01.02.2018, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій з врахуванням індексації грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати йому грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2018 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій з врахуванням щомісячної додаткової допомоги, встановленої постановою КМУ № 889 від 22.09.2010;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому грошову допомогу для оздоровлення за 2016-2018 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій з врахуванням вже виплачених сум.
Перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статей з наступних підстав.
Частиною 6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду Позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Крім того, згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Визначаючись з приводу того, чи врегульовано іншими законами інші строки для звернення до адміністративного суду у правовідносинах, пов`язаних із затримкою виплати працівникові усіх сум при звільненні, суд враховує положення статті 233 Кодексу законів про працю України.
Стаття 233 Кодексу законів про працю України врегульовує питання строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Так, відповідно до частини другої даної норми працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Таким чином, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з даним позовом, у спорах, пов`язаних з виплатою всіх сум, що належать працівникові при звільненні та інші виплати, пов`язані з проходженням публічної служби, встановлюється тримісячний строк.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.
Як вбачається з позовної заяви, Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 у період з 31.05.2016 року по 01.02.2018 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 01.02.2018 №32 Позивача виключено зі списків особового складу військової частини.
Отже, саме з моменту отримання грошового забезпечення під час проходження військової служби, а також при проведенні остаточного розрахунку та виключенні зі списків особового складу військової частини Позивач мав можливість дізнатися про складові та розмір виплаченого йому грошового забезпечення.
Разом з тим, із позовними вимогами щодо виплат за 2015-2018 роки Позивач звернувся до суду лише у 2026 році.
Посилання Позивача на звернення 24.05.2026 року до командира військової частини із заявою про проведення виплат не змінює моменту, з якого особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, оскільки звернення до суб`єкта владних повноважень після значного проміжку часу не є підставою для поновлення строку звернення до суду.
Частиною 6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності причин його пропуску, позивач до суду не подав.
Крім того, позовна заява не містить належного обґрунтування щодо визначення Відповідачем саме Військової частини НОМЕР_1 , оскільки зі змісту позовної заяви вбачається, що Позивач проходив військову службу у період з 31.05.2016 року по 01.02.2018 року у військовій частині НОМЕР_2 та був виключений зі списків особового складу саме наказом командира цієї військової частини.
Водночас, Позивачем не наведено обставин та правових підстав, які б підтверджували наявність у Військової частини НОМЕР_1 обов`язку щодо нарахування та виплати спірних сум, а також не зазначено, у зв`язку з чим саме до цього суб`єкта владних повноважень заявлено позовні вимоги.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду :
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску;
- уточненої позовної заяви, в якій зазначити належного Відповідача у справі та навести правове обґрунтування пред`явлення позовних вимог саме до Військової частини НОМЕР_1 з урахуванням того, що Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя М.Ф. Нагірняк