КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
23 липня 2026 року м. Київ Справа № 320/8399/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., отримавши та розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "САЮЛ" до Державної служби України з безпеки на транспорті Управління державного нагляду (контролю) про оскарження постанови,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "САЮЛ" з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Київській області та м. Києві , в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 03.02.2026 року № ОПШ034776.
10.03.2026, ухвалою суду вказана позовна заява була залишена без руху з підстав невідповідності останньої вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України (не сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду).
28.03.2026 представником позивача надіслано до суду платіжну інструкцію № 34 від 27.03.2026 в сумі 3 328,00 грн та за даною квитанцією судовий збір сплачено за реквізитами Шостого апеляційного адміністративного суду.
16.04.2026 суд своєю ухвалою продовжив Товариству з обмеженою відповідальністю "САЮЛ" процесуальний строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви до 01.05.2026 включно.
17.04.2026 копію ухвали про продовження терміну залишення позовної заяви без руху доставлено до електронного кабінету позивача в Електронному суді, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа.
У відповідності до ч. ч. 5, 6, 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 17.11.2022 у справі №560/5541/20.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Отже, оскільки позивач, зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вважає, що він повідомлений належним чином 17.04.2026.
Однак станом на 23.07.2026 позивачем у встановлений судом строк не виконано вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 та не усунено недоліки позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що недоліки, встановлені ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 не усунуто, тобто позовна заява підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-
у х в а л и в:
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "САЮЛ" до Державної служби України з безпеки на транспорті Управління державного нагляду (контролю) про оскарження постанови, - повернути позивачеві.
2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Войтович І. І.