ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: [телефон приховано]
У Х В А Л А
про забезпечення адміністративного позову
24 липня 2026 року № 380/15186/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Морської Г.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
встановив:
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (адреса: вул. Стрийська, 35,м. Львів,Львівська обл., Львівський р-н,79026) (далі - відповідач), в якому просить :
- визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2062-57-У
- зобов`язати ГУ ДПС у Львівській області вилучити з інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по єдиному внеску у розмірі 37 788,74 гривні.
Ухвалою від 24.07.2026 відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
24.07.2026 представник позивача подав суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08 квітня 2026 року № Ф-2062-57, винесеної ГУ ДПС у Львівській області.
Згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.07.2026, заява про забезпечення позову передана на розгляд судді Морській Г.М.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження з приводу примусового виконання оскаржуваної Вимоги, то існує реальна можливість стягнення з позивача суми, визначеної у Вимозі, яку оскаржено до суду, а також суми виконавчого збору в розмірі 10% від основного боргу. Тому, на думку позивача, наявні усі підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені вказаною статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Зазначені підстави є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям вказаної статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
У зв`язку з цим необхідно, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Предметом оскарження у цій справі є вимога Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2062-57-У від 08.04.2026.
Зазначеною вимогою позивач зобов`язаний сплатити ЄСВ у сумі 37788,74 грн.
Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Згідно з частиною 5 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Із матеріалів справи судом встановлено, що державним виконавцем Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 10.07.2026 відкрите виконавче провадження ВП № 81467091 на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2062-57-У від 08.04.2026, стягувач - Головне управління ДПС у Львівській області, боржник ОСОБА_1 .
У межах ВП № 81467091 державним виконавцем прийняті постанови від 10.07.2026 про стягнення виконавчого збору та 20.07.2026 про арешт коштів боржника.
Приписами частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Частиною першою статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Таким чином, представник позивача в обґрунтування заяви про забезпечення позову навів достатні аргументи, які підтверджують, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся, обраний спосіб забезпечення позову є співмірним, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності.
Європейський суд з прав людини у рішенні "Пантелеєнко проти України" від 29.06.2006 зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні "Дорани проти Ірландії" від 31.07.2003 Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При цьому, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
За наслідками оцінки наведених позивачем доводів та доказів, наданих на їх підтвердження, суд зазначає про існування підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, беручи до уваги встановлені обставини та враховуючи відсутність у Законі України «Про виконавче провадження» механізму зупинення виконання вказаної вимоги до ухвалення судового рішення по суті, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заяви про забезпечення позову та відповідно до пункту 1 частини другої статті 150, частини першої статті 151 КАС України та задоволення її шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваної вимоги.
На переконання суду, обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.
Аналогічна правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 30 червня 2021 року у справі № 440/4294/20, від 25 листопада 2022 року у справі № 240/24146/21, від 06 грудня 2022 року у справі № 240/37865/21, від 07 грудня 2022 року у справі № 440/4901/21, від 14 грудня 2023 року у справі № 240/15022/23.
Відповідно до ч. 5, 8 ст. 154 КАС України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 150-157, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову.
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №81467091, відкритому Дрогобицьким відділом державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, з примусового виконання виконавчого документа - вимоги ГУ ДПС у Львівській області № Ф-2062-57У від 08.04.2026 про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) боргу (недоїмки) з єдиного внеску в розмірі 37788,74 гривень - до набранням законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
Ухвалу направити сторонам та Дрогобицькому відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.
У разі постановляння ухвали в порядку письмового провадження ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Морська Г.М.