Справа № 201/2242/26
Провадження № 2/192/1727/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" липня 2026 р. суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Тітова О.О., розглянувши в приміщенні суду в селищі Солоне Дніпровського району Дніпропетровської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини,
встановив:
До Солонянського районного суду Дніпропетровської області за підсудністю з Соборного районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 подана адвокатом Сергєєвою М.Ш. до ОСОБА_2 в якій просить суд:
- розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області 04.05.2007 року, актовий запис №484;
- встановити факт, що ОСОБА_1 здійснює самостійне виховання та утримання дитини, своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без участі матері ОСОБА_2 .
Дослідивши позовну заяву вважаю, що вона підлягає поверненню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч.2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Разом з тим, згідно з ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Особливістю справ, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження є відсутність спору.
Позивач на власний розсуд визначає предмет позову та в даній позовній об`єднав вимоги про розірвання шлюбу, які відповідно до п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України підлягають розгляду в порядку позовного провадження з вимогами про встановлення факту самостійного виховання та утримання доньки, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження.
Відповідно до ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до п.2 ч.4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу);
Суд вважає, що підстави для роз`єднання позовних вимог про розірвання шлюбу з вимогами про встановлення факту самостійного виховання та утримання доньки, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження, відсутні.
Отже, суд вважає, що ОСОБА_1 при зверненні до суду з даною позовною заявою порушено правила об`єднання вимог, оскільки об`єднано позовні вимоги з вимогами, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження.
Зазначені висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду висловленою в постанові від 14.09.2022 року у справі № 761/22635/21.
Враховуючи, що позивачем, як ініціатором судового провадження визначено предмет судового захисту з порушенням правил об`єднання вимог, оскільки вимоги про розірвання шлюбу не підлягають спільному розгляду з вимогами про встановлення факту самостійного виховання та утримання доньки, підстави для роз`єднання цих вимог відсутні, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини підлягає поверненню позивачу на підставі п.2 ч.4 ст. 185 ЦПК України.
Одночасно суд вважає необхідним роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини - повернути позивачу.
Роз`яснити право на потворне звернення до суду звернення якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15-днів з дня її підписання.
Суддя О.О. Тітова