____________________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 947/24331/26
Провадження № 2/947/5792/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про відмову у застосуванні заходів зустрічного забезпечення позову
24.07.2026 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Скриль Ю.А.,
за участю секретаря судового засідання Приймака Р.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивачів - адвоката Сластнікової Г.О.,
представника відповідачки - адвоката Адабаш С.А.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження заяву представника відповідачки - адвоката Адабаш С.А. про затосування заходів зустрічного забезпечення в порядку ст. 154 ЦПК України у цивільній справі № 947/24331/26 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , про визнання майна спільною сумісною власністю та внесення відомостей до державного реєстру,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Київського районного суду м. Одеси перебуває вказана цивільна справа.
Згідно з позовними вимогами сторона позивача просить суд:
- визнати об`єктами права спільної сумісної власності батьків ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , та їхньої доньки гр. ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 , номер запису 2604 у книзі 576пр-78, реєстраційний номер майна 11415674;
- дачний будинок, реєстраційний номер майна 23825178, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису 1941 у книзі 26-80, загальна площа 432,8 кв.м, житлова площа 131.1 кв.м, площа земельної ділянки 643 кв. м.;
- внести відомості до Державного реєстру речових прав про об`єкт нерухомого майна квартиру, реєстраційний номер майна 11415674, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , номер запису 2604 у книзі 576 пр-78. - щодо скасування рішення від 18.07.2005 про державну реєстрацію права власності на ім`я ОСОБА_4 , яке було здійснено на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 08.07.2005, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради;
- внести відомості до Державного реєстру речових прав про об`єкт нерухомого майна пронабуття права власності громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 30.05.1996, на 1/3 частку квартири АДРЕСА_4 , номер запису 2604 у книзі 576 пр-78, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 11415674;
- внести відомості до Державного реєстру речових прав про об`єкт нерухомого майна про набуття права власності громадянкою України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт серія НОМЕР_5 виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 30.05.1996, на 1/3 частку квартири АДРЕСА_5 , номер запису 2604 у книзі 576пр-78, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 11415674;
- внести відомості до Державного реєстру речових прав про об`єкт нерухомого майна про набуття права власності громадянкою України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , на 1/3 частку квартири АДРЕСА_5 , номер запису 2604 у книзі 576пр-78, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 11415674;
- внести відомості до Державного реєстру речових прав про об`єкт речових прав: дачний будинок, реєстраційний номер майна 23825178, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису 1941 у книзі 26 -80, загальна площа 432,8 кв.м, житлова площа 131,1 кв.м, площа земельної ділянки 643 кв. м., про скасування рішення від 18.02.2009 про реєстрацію права власності на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_6 ), яке зроблено на підставі договору купівлі-продажу р. № 21 від 16.01.2009, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левенець Т. П.;
- внести відомості до Державного реєстру речових прав про об`єкт нерухомого майна про набуття права власності громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 30.05.1996 на 1/3 дачного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису 1941 у книзі 26с-80, загальна площа 432,8 кв.м, житлова площа 131,1 кв.м, площа земельної ділянки 643 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 23825178;
- внести відомості до Державного реєстру речових прав про об`єкт нерухомого майна про набуття права власності громадянкою України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт серія НОМЕР_5 виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 30.05.1996, на 1/3 дачного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису 1941 у книзі 26с-80, загальна площа 432,8 кв.м, житлова площа 131,1 кв.м, площа земельної ділянки 643 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 23825178;
- внести відомості до Державного реєстру речових прав про об`єкт нерухомого майна про набуття права власності громадянкою України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , на 1/3 дачного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису 1941 у книзі 26-80, загальна площа 432,8 кв.м., житлова площа 131,1 кв.м., площа земельної ділянки 643 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 23825178.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 19.06.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 20.07.2026.
Також ухвалою суду від 19.06.2026 задоволено заяву сторони позивача про забезпечення позову: накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , а також на дачний будинок за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 432,8 кв.м, житлової площі 131,1 кв.м, площа земельної ділянки 643 кв. м, гараж під літерою «Б», які зареєстровані на ім`я відповідачки ОСОБА_4 . Заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрація права власності, похідних від права власності речових прав та обтяжень, відкриття розділу в державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, перереєстрація) на вищезазначене майно до розгляду справи по суті та набрання рішенням законної сили.
06.07.2026 до суду від представника відповідачки - адвоката Абадаш С.А. надійшов відзив на позовну заяву. Разом з відзивом стороною відповідача подане клопотання про витребування доказів, заява про зловживання стороною позивача своїми процесуальними правами та заява про застосування зустрічного забезпечення.
У підготовчому засіданні 20.07.2026 розглянуто заяву про застосування заходів зустрічного забезпечення, суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення та оголосив перерву у його проголошенні до 24.07.2026.
Так, стороною відповідача в обґрунтування вказаної заяви зазначено, що ухвалою суду у даній справі накладено арешт на майно відповідачки, загальна вартість якого, згідно з матеріалами справи, складає 2 760 434,00 грн. Відповідачка вважає, що існування та потенційне вжиття таких заходів забезпечення позову створює очевидні та невідворотні ризики заподіяння їй значних матеріальних збитків, у зв`язку з чим наявні всі правові та процесуальні підстави для застосування судом обов`язкового зустрічного забезпечення. Зазначає, що у позивачі не мають зареєстрованого на території України рухомого чи нерухомого майна, ліквідних активів або грошових коштів у розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідачки ОСОБА_4 . У разі відмови у задоволенні позову, відповідачка буде повністю позбавлена реальної можливості стягнути або повернути завдані їй збитки, оскільки у позивачів відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення.
Накладення арешту на майно відповідачки ОСОБА_4 грубо обмежує її конституційні права як власника, повністю позбавляючи її можливості розпоряджатися ним, вчиняти правочини щодо його продажу, довгострокової оренди, відчуження або використання як застави. Тривале блокування активів на час судового процесу завдає відповідачці прямих збитків та упущеної вигоди.
Сторона відповідача вважає, що співмірним, обґрунтованим та справедливим розміром зустрічного забезпечення в даному цивільному спорі є 1/2 частина вартості спірного майна, що становить 1 380 217 (один мільйон триста вісімдесят тисяч двісті сімнадцять) гривень. Оскільки Позивачі діють спільно, пред`являють позовні вимоги разом і в загальних інтересах, обов`язок із внесення зазначеної суми на депозитний рахунок суду має бути покладений на них солідарно.
Просить суд застосувати заходи зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання позивачів солідарно внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області (для Київського районного суду м. Одеси) грошові кошти в розмірі 1 380 217 грн;визначити позивачам строк для внесення коштів на депозитний рахунок тривалістю 10 днів з дня постановлення судом ухвали про зустрічне забезпечення.
У підготовчому засіданні представник відповідачки - адвокат Абадаш С.А. підтримала вказану заяву та просила її задовольнити.
На запитання суду пояснила, що розмір можливих збитків відповідачкою не зазначався, докази на підтвердження реальних намірів щодо передачі майна в оренду не надаються, оскільки у відповідачки існує бажання або передати майно в оренду, або відчужити вказане майно. Підтверджуючи документи щодо бажання передати майно в оренду відповідачкою не надаються через небажання розголошувати позивачам особисті дані потенційних орендарів.
Представник позивачів - адвокат Сластнікова Г.О. у відповіді на відзив та у підготовчому засіданні заперечувала проти задоволення вказаної заяви та зазначила, що заходи зустрічного забезпечення суд може застосувати у разі, якщо вважатиме це необхідним для запобігання зловживанням чи забезпечення захисту прав відповідача, що у даному випадку відповідачкою не доведено.
Відповідачка просить визначити розмір зустрічного забезпечення у сумі 1 380 217 грн, що становить 1/2 вартості спірного майна. Даний розмір є економічно необґрунтованим, неспівмірним із предметом спору та фактично спрямований на створенняштучних фінансових перешкод для реалізації позивачами права на судовий захист. Також звернула увагу суду на те, що є незрозумілим чому відповідачка визначає розмір зустрічного забезпечення, виходячи з 1/2 вартості майна, тоді як кожен з позивачів згідно з позовними вимогами заявляє про своє право на 1/3 частку кожного об`єкту нерухомого майна.
Також представник позивачів вказує на те, що відповідачкою не надано жодного доказу щодо наявності у неї реальних збитків, які б виникли внаслідок накладення арешту, а її твердження про "упущену вигоду" є суто гіпотетичними.
Оскільки спір стосується поділу майна та визнання права власності, на думку сторони позивача, судове рішення має ґрунтуватися на доказах набуття права власності, а не на поточному майновому стані позивачів, який не впливає на обґрунтованістьпозовних вимог. Вважає, що заява про зустрічне забезпечення є способом затягування розгляду справи та намаганням позбавити позивачів доступу до правосуддя.
Вимога про солідарне внесення коштів у такому розмірі на депозит суду є явно непомірною, необґрунтованою та суперечить Закону.
Дослідивши подану до суду заяву, оглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та аргументи позивача, представників сторін, суд дійшов таких висновків.
Пунктом першим частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до частин першої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову ( зустрічне забезпечення ).
Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Таким чином, метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.
Виходячи із системного тлумачення частини першої і третьої статті 154 ЦПК України, реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за винятком випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:
- позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові;
- або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Перелік випадків, у яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, визначений у частині 3 статті 154 ЦПК України та є вичерпним.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові №753/2380/18-ц від 10 квітня 2019 року (касаційне провадження №61-38399св18) дійшов висновку, що вжиття заходів зустрічного забезпечення у розумінні частини 3 статті 154 ЦПК України є не диспозитивним правом суду, а його обов`язком.
В інших випадках, вжиття заходів зустрічного забезпечення позову належать до дискреційних повноважень суду.
Відповідно до частини 8 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Стороною відповідача до заяви про застосування заходів зустрічного забезпечення доказів завдання або можливого завдання відповідачці збитків внаслідок вжиття заходів забезпечення позову відносно спірного нерухомого майна, їх розміру не надано.
Також як вбачається із заяви про зустрічне забезпечення, представником відповідачки не зазначено на відшкодування яких саме збитків, що можуть бути спричинені внаслідок забезпечення позову, необхідно застосувати зустрічне забезпечення.
Жодним чином необґрунтованою та недоведеною є сума зустрічного забезпечення у розмірі 1 380 217 грн.
Суд також звертає увагу на те, що заявлений стороною позивача та застосований судом захід забезпечення позову не передбачає вилучення майна, не обмежує господарську діяльність відповідача та має лише тимчасовий характер, спрямований на запобігання відчуженню спірного нерухомого майна. Таким чином суд вважає, що за своєю природою такий захід не створює збитків відповідачу.
У світлі викладеного вище, суд визнає необґрунтованими доводи заявника щодо доведеності впливу на нього обставин, виходячи з яких він просив вжити заходи зустрічного забезпечення. Недоведеність таких обставин є підставою для відмови у задоволенні заяви про зустрічне забезпечення позову, оскільки обов`язковою передумовою для співставлення інтересів сторін є встановлення реальності впливу або можливості впливу на такі інтереси спірних правовідносин, в той час як в цій справі наразі відсутні жодні докази на підтвердження настання обставин, на які посилається відповідачка.
Вжиття заходів зустрічного забезпечення позову на основі одних лише тверджень є невиправданим та порушує правову визначеність у відповідних правовідносинах.
З огляду на зазначені обставини, суд зауважує, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів зустрічного забезпечення позову.
Ураховуючи предмет і підстави даного позову, відсутність доказів завдання або можливого завдання відповідачці збитків внаслідок вжиття заходів забезпечення позову відносно спірного нерухомого майна, розміру можливих таких збитків (метою застосування яких й є тимчасове утримання відповідачки від дій, спрямованих на відчуження об`єктів нерухомості), а також те, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у заяві обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про застосування заходів зустрічного забезпечення.
Керуючись ст.ст.149 - 155,157,353 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні заяви представника відповідачки - адвоката Адабаш С.А. про застосування заходів зустрічного забезпечення позову у цивільній справі № 947/24331/26.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання.
Якщо у засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Ухвала суду проголошена та підписана 24.07.2026.
Суддя Ю. А. Скриль