КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 356/206/26 Головуючий у суді І інстанції Лялик Р.М.
Провадження № 22-ц/824/15238/2026 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
24 липня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Голуб С.А., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Березанського міського суду Київської області від 03 липня 2026 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
22 липня 2026 року безпосередньо до Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Березанського міського суду Київської області від 03 липня 2026 року, яким позов задоволено.
Апеляційна скарга не може бути прийнята до провадження, оскільки не оплачена судовим збором.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина п`ята статті 356 ЦПК України).
ОСОБА_1 порушив клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки він являється учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 09 грудня 2025 року.
Відповідно пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами апеляційної скарги, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року в справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та неодноразово застосована Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема в ухвалах від 11 листопада 2019 року в справі № 760/17314/17, від 21 листопада 2019 року в справі № 461/7915/16-ц, від 12 грудня 2019 року в справі № 522/12770/17, від 19 грудня 2019 року в справі № 760/17314/17 та інших.
Під час вирішення питання про звільнення від сплати судового збору на підставі вимог закону суди мають враховувати правові позиції Верховного Суду в силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
У рішенні у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
ОСОБА_1 будучи відповідачем у справі, звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, що у свою чергу ніяким чином не стосується його соціальних прав і гарантій як учасника бойових дій.
Враховуючи наведене, підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги за пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні, а тому останньому необхідно сплатити судовий збір.
Як передбачено підпунктом 1.1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України).
Розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць у 2026 році відповідно до вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» складає 3 328,00 грн.
За підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлена у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закон № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (частина четверта статті 6 Закону № 3674-VI).
Ураховуючи категорію спору та характер задоволених позовних вимог, а також вимоги апеляційної скарги відповідача, сума судового збору в даному випадку становить 2 614,12 грн.
Апеляційна скарга повинна бути оплачена судовим збором на рахунок отримувача: [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету: 22030101; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян. р-н, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783.
Призначення платежу: *;101; код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір, за а/с ОСОБА_1 на рішення від 03 липня 2026 року по справі № 356/206/26, Київський апеляційний суд.
Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі або належним чином засвідченні копії.
За правилом частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення вказаних вище недоліків.
Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Березанського міського суду Київської області від 03 липня 2026 року відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Березанського міського суду Київської області від 03 липня 2026 року залишити без руху та встановити строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, в іншому випадку апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя С.А. Голуб