ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про зупинення апеляційного провадження
24 липня 2026 року Справа № 300/8988/25 пров. № А/857/38863/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючий суддя - Москаля Р. М.
суддів - Димарчук Т. М.
Сала П. І.
розглянув в порядку письмового провадження у місті Львові питання про зупинення провадження у справі при розгляді апеляційної скарги Центру спеціального призначення "ОМЕГА" Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2026 року у справі №300/8988/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), Центру спеціального призначення " ІНФОРМАЦІЯ_2 " Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (далі - ВЧ НОМЕР_2 , відповідач 1), Центру спеціального призначення " ІНФОРМАЦІЯ_2 " Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач 2), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) (далі - ВЧ НОМЕР_3 , відповідач 3) про визнання протиправними дій щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення), одноразових додаткових видів грошового забезпечення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року відповідачами, а саме: за період 29.01.2020 по 10.03.2023 ввідповідачем 1; за період 11.03.2023 по 26.02.2025 відповідачем 2; за період 27.02.2025 по 31.11.2025 відповідачем 3.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд 18.06.2026 цей позов задовольнив частково:
- визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в періоди з 29.01.2020 по 10.03.2023 грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти; - зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) в період з 29.01.2020 по 10.03.2023, визначивши їх розмір із використанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнав протиправною бездіяльність Центру спеціального призначення " ІНФОРМАЦІЯ_2 " Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в періоди з 11.03.2023 по 26.02.2025 грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти; - зобов`язав Центр спеціального призначення " ІНФОРМАЦІЯ_2 " Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату його грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) в період з 11.03.2023 по 26.02.2025, визначивши їх розмір із використанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в періоди з 27.02.2025 по 31.11.2025 грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти; - зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату його грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) в період з 27.02.2025 по 31.11.2025, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ВЧ НОМЕР_1 на рішення від 18 червня 2026 року. Апелянт не погоджується із прийнятим рішенням, вважає його незаконним та необґрунтованим, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до приписів пункту 5 частини другої, частини четвертої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції; про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши зміст та аргументи заяв по суті спору, висновки суду першої інстанції та аргументи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність зупинення провадження у цій справі, виходячи з таких мотивів:
апеляційний суд встановив, що ухвалою колегії суддів Верховного Суду від 22.05.2026 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу №240/401/26, в провадженні якої вирішується спір щодо перерахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовця за період з 29.01.2020 по 10.12.2025, з урахуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших складових грошового забезпечення в якості розрахункової величини «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року».
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог військовослужбовця про перерахунок грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 17.06.2025, суди першої та апеляційної інстанції вказали, що розмір посадового окладу та інших складових грошового забезпечення відповідач правомірно розраховував виходячи із іншої розрахункової величини - сталої суми 1762 грн., що визначена на підставі приписів пункту 4 Постанови № 704 в редакції Постанови № 481, котра була чинною в період з 20.05.2023 до 18.06.2025. Застосовуючи висновки Верховного Суду, викладені у низці його постанов (зокрема, від 30.06.2025 у справі №280/8605/24), суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до частини 2 статті 265 КАС України пункт 4 Постанови №704 в редакції Постанови № 481 залишався чинним до 18.06.2025, коли постановою Шостого апеляційного адміністративного суду залишено без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025, яким визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704.
Не погодившись із рішеннями судів в частині відмови у задоволенні позову за період з 20.05.2023 по 17.06.2025, військовослужбовець оскаржив їх до Верховного Суду, а основні аргументи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанції до спірних правовідносин не застосовано пункт 4 Постанови № 704 у первинній редакції, чинній до 29.01.2020, а також судами не враховано висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 17.02.2026 в справі № 520/5814/24. Покликаючись на те, що Верховний Суд неодноразово висловлювався про те, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувалися такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними, у відповідності до принципу ab initio - визнання акта недійсним, незаконним або нікчемним з моменту його прийняття, а не з моменту скасування) (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19, від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19), скаржник наполягав на тому, що, оскільки, пункт 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 в частині обрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначивши розрахунковою величиною фіксований розмір - 1762,00 грн, суперечив нормам розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VIII, то він не підлягав застосуванню з моменту набрання ним чинності, а саме з 20.05.2023, адже порушував права та законні інтереси позивача на перерахунок грошового забезпечення із застосуванням при розрахунку розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня саме поточного календарного року.
Оцінюючи доводи касаційної скарги про перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів установила, що Верховний Суд уже розглядав справи в подібних правовідносинах, де вирішував спірне питання щодо застосування пункту 4 Постанови № 704 у редакції Постанови № 481.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка входить до складу судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, що спеціалізується на розгляді справ, зокрема, пов`язаних з проходженням публічної служби, сформував висновки щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах у постанові від 24.06.2025 у справі № 420/5584/24, що зводяться до такого: із дня набрання чинності Постановою № 481 [20.05.2023] Кабінет Міністрів України замість розрахункової величини «прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня календарного року» запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 грн. Зважаючи не те, що відповідач як суб`єкт владних повноважень діяв протягом спірного періоду відповідно до чинного нормативно-правового акта, дійшов висновку про відсутність підстав вважати його дії протиправними. На час розгляду справи у Верховному Суді рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 Постанови № 704, який на підставі частини другої статті 265 КАС України втратив чинність із моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. З урахуванням цієї обставини Верховний Суд у постанові від 08.09.2025 у справі № 200/4426/23, зважаючи на предмет позову у вказаній справі з подібними правовідносинами, дійшов висновку, що подальше скасування судом пункту 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 не впливає на оцінку дій відповідача щодо обрахунку виплат грошового забезпечення із застосуванням чинної на той час редакції Постанови № 704 (за період з 20.05.2023 по 17.06.2025).
Тим часом, постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 сформульовано правовий висновок про те, що до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного на 01.01.2024 відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 22.05.2026 дійшла висновку, що на момент постановлення нею ухвали у Верховному Суді склалася ситуація, коли судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян та судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав по різному застосовують положення статей 7 та 265 КАС України в частині кваліфікації чинності постанов Уряду (в контексті оцінки обставин справи №240/401/26 - щодо можливості застосування пункту 4 Постанови №704 в редакції Постанови №481 до правовідносин з обчислення грошового забезпечення військовослужбовців за період з 20.05.2023 по 18.05.2025, в межах якого Постанова №481 була чинною). З огляду на це очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовної практики з означеного питання, тому справа № 240/401/26 передана на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Апеляційний суд враховує, що правовідносини в справі № 240/401/26 та у цій справі є аналогічними, оскільки вирішення спору фактично зводиться до застосування ст.ст. 7, 265 КАС України та обрання редакції пункту 4 Постанови №704, що регулює спірні правовідносини щодо порядку обчислення розміру грошового забезпечення військовослужбовців за період з 19.05.2023 по 18.06.2025, а саме: (1) первісна редакція, що діяла станом на 01.01.2018 (визначала розрахункову величину - "прожитковий мінімум станом на 01 січня відповідного року") або (2) редакція зі змінами, що внесені Постановою №481 (визначала розрахункову величину як сталу суму 1762 грн.). Апеляційний суд констатує, що станом на дату постановлення цієї ухвали єдиний підхід зі спірного питання в межах різних палат Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду відсутній; це перешкоджає виконанню вимоги юридичної визначеності як важливого елемента верховенства права при вирішенні адміністративними судами масових спорів щодо перерахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців за згаданий період, а також похідних за своїм змістом спорів колишніх військовослужбовців щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024, на 01.01.2025 для перерахунку розміру їх пенсії тощо.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики в порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб судову практику на однакове застосування норм права. Зважаючи на перебування у провадженні об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду адміністративної справи №240/401/26, у межах якої суд касаційної інстанції повинен усунути різні підходи його палат до правозастосування та сформувати єдиний підхід до застосування ст.ст. 7, 265 КАС України та, як наслідок, щодо обрання тієї редакції пункту 4 Постанови №704, котра застосовується з метою визначення розрахункової величини для цілей обчислення розміру грошового забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб за період з 19.05.2023 по 18.06.2025, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у цій справі - до набрання рішенням об`єднаної палати законної сили.
Керуючись статтями 236, 243, 248, 311, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Зупинити апеляційне провадження у справі №300/8988/25 до набрання законної сили рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №240/401/26.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Москаль
судді Т. М. Димарчук
П. І. Сало