ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про продовження строку залишення позовної заяви без руху
23 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/22877/26
категорія 102080000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах дитини ОСОБА_2 , до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправними дій щодо відмови (відповідь від 16 травня 2026 року № Б-16/6/1819-26) в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 та зобов`язання відповідача оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 .
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху із встановленням позивачці десятиденного строку для подання оригінала документа про сплату судового збору в сумі 1331,20 грн або обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору (відстрочення чи розстрочення) з наданням належних доказів щодо підстав, визначених законом, для звільнення (відстрочення чи розстрочення) від сплати судового збору.
16 липня 2026 року до суду через "Електронний суд" надійшло клопотання позивачки, в якому вона просить звільнити її від сплати судового збору, мотивуючи тим, що вона є матір`ю двох неповнолітніх дітей, офіційно не працює, отримує соціальні виплати по догляду за членом родини, сім`я має статус багатодітної.
Визначаючись щодо поданого клопотання суд виходить з того, що згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року "Про судовий збір" (надалі - Закон № 3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону № 3674-VI).
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що лише у виняткових випадках суд може звільнити від сплати судового збору, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, не порушуючи принципу юридичної рівності сторін та враховуючи скрутне матеріальне становище, викликане об`єктивними обставинами, що підтверджуються відповідними доказами, та на підставах, встановлених законом. Тобто, саме матеріальне становище сторони є тим визначальним критерієм, який враховується судом при вирішенні питання про звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, враховуючи положення частини першої статті 8 Закону № 3674-VI, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому чинним законодавством порядку і розмірі.
Суд зазначає, що підтвердженням матеріального становища особи можуть слугувати довідки про доходи (заробітну плату, пенсію, будь-який інший вид доходу або утримання) або відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.
На підтвердження відповідного майнового стану для цілей вирішення судом питання звільнення від сплати судового збору за подання позову у цій справі позивачка не надала жодних доказів, що позбавляє можливості обґрунтовано встановити наявність правових підстав для звільнення від сплати судового збору у цій справі.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність належних доказів для визначення дійсного матеріального становища позивачки, відтак підстав для задоволення заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору наразі немає.
Також суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово зауважував, що вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Оскільки ОСОБА_1 , вказавши визначену у підпункті "г" пункту 2 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI підставу для звільнення від сплати судового збору (члени багатодітної сім`ї), не надано суду доказів на підтвердження матеріального становища, що стало на заваді сплати судового збору у цій справі у сумі 1331,20 грн (вказано в ухвалі від 29 червня 2026 року), а відсутність твердження про відсутність "офіційного доходу", наявність двох неповнолітніх дітей і догляд за членом родини, не розцінюються судом належною підставою для звільнення від сплати судового збору у розумінні Закону № 3674-VI, вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 29 червня 2026 року тим самим залишились не виконаними позивачкою у встановлений судом строк.
З метою забезпечення реалізації права позивачки на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне продовжити строк усунення недоліків позовної заяви для подання до суду доказів на підтвердження майнового становища позивачки, зокрема довідок про доходи (заробітну плату, пенсію, будь-який інший вид доходу або утримання) або відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.
Керуючись статтями 133, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Продовжити строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року.
Позивачці усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачці.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.Г. Приходько