ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про зупинення провадження у справі
24 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/22337/26
категорія 106020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглядаючи у письмовому провадженні клопотання про зупинення провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 01 липня 2025 року по 31 травня 2026 року включно, обчисленої виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити суддівську винагороду за період з 01 липня 2025 року по 31 грудня 2025 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн, а з 01 січня 2026 року по 31 травня 2026 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів.
08 липня 2026 року до суду через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 520/26972/24, мотивоване тим, що формування правової позиції Великої Палати Верховного Суду у вказаній справі вплине на вирішення цієї справи з огляду на предмет спору щодо перерахунку суддівської винагороди виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2025 у розмірі 3028 грн, а у 2026 році - 3328 грн.
Розглянувши заявлене клопотання, суд встановив, що ухвалою від 20 березня 2026 року Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду передав справу № 520/26972/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України для відступу від правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24, в частині застосування для визначення базового розміру посадового окладу судді показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн, установленого законами про Державний бюджет України.
Обґрунтовуючи свою позицію, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вважав, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 квітня 2025 року в справі № 240/9028/24 надала оцінку виключно питанню застосування встановленого законами про Державний бюджет України розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який використовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. Однак предметом безпосереднього аналізу в цій постанові не було питання про те, чи можуть норми законів про Державний бюджет України змінювати або впливати на механізм визначення суддівської винагороди, установлений статтею 135 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів". Тобто Велика Палата Верховного Суду не досліджувала питання співвідношення загального та спеціального правового регулювання в цій сфері, не ставила під сумнів правову самостійність Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у визначенні розміру суддівської винагороди та не оцінювала, чи може застосування "спеціального" показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Державний бюджет України, змінювати або модифікувати порядок її визначення, передбачений спеціальним законом.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2025 року в справі № 240/9028/24, була сформульована в межах оцінки лише питання застосування встановленого законами про Державний бюджет України показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який використовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, без комплексного аналізу співвідношення такого регулювання з приписами статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", що визначають виключний законодавчий механізм установлення розміру суддівської винагороди. Нормативно-правове регулювання, конституційні гарантії незалежності суддів, юридичні позиції Конституційного Суду України щодо неприпустимості зниження рівня матеріального забезпечення суддів, а також обставина звернення Пленуму Верховного Суду до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо конституційності положень законів про Державний бюджет України, якими запроваджено окремий показник прожиткового мінімуму для визначення базового розміру посадового окладу судді, свідчать про наявність системної правової проблеми, що потребує іншого підходу до тлумачення та застосування відповідних норм права.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 08 квітня 2026 року справу № 520/26972/24 прийнято до розгляду.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Враховуючи, що спірним питанням у справі, що розглядається, є застосування до розрахунку базового розміру посадового окладу судді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного у статтях 7 Законів України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та від 03 грудня 2025 року № 4695-IX "Про Державний бюджет України на 2026 рік", розгляд цієї справи по суті потребує вирішення судом з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 520/26972/24, тому суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 520/26972/24.
Керуючись статтями 236, 243, 248, 256, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про зупинення провадження у цій справі задовольнити.
Зупинити провадження в адміністративній справі № 240/22337/26 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 520/26972/24.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.Г. Приходько