Справа № 758/11047/26
У Х В А Л А
про залишення заяви без руху
07 липня 2026 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Ковбасюк О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві, про встановлення фактів, що мають юридичне значення,-
В С Т А Н О В И Л А :
До Подільського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, подана в порядку окремого провадження.
Ознайомившись із поданою заявою, суд вважає, що така заява підлягає залишенню без руху із наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Згідно з ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд, серед іншого, розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішення спору про право.
Згідно зі ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Тобто, суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів. І тільки у разі наявності об`єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження.
Важливе значення має вимога про обов`язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.
Як вбачається зі змісту поданої заяви, заявниця просить встановити декілька фактів щодо відповідності її прізвища відомостям, які містяться у різних правовстановлюючих документах.
Разом із цим, до заяви не додано жодного доказу на підтвердження неможливості заявницею внести відповідні зміни до належних їй документів у позасудовому порядку, а саме не додано доказів, що заявниця зверталася до будь-якого державного органу, проте їй було відмовлено у чомусь у зв`язку з відмінністю написання її прізвища у різних документах.
Таким чином, заявниця не надала доказів того, що у зв`язку з відмінністю певних даних у її документах її права кимось не визнаються чи оспорюються.
Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи.
Окремо суд звертає увагу на те, що подана заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, згідно з якою до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, оскільки заявницею заявлено три вимоги, то за кожну із таких вимог підлягає сплаті судовий збір у розмірі, встановленому законом (по 665,60 грн за кожну вимогу).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення заяви без руху та надання заявнику строку для усунення вищезазначених недоліків заяви.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 175, 185, 258-261, 353 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Залишити без руху заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Надати заявниці строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків заяви відповідно до мотивувальної частини ухвали.
Роз`яснити заявниці, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Копію ухвали надіслати заявниці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О. О. Ковбасюк