ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
25 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/25406/26
категорія 106020200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Леміщак Д.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27.06.2026 № 1556 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.06.2026 № 1585 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.07.2026 № 1625 в частині, що стосується зменшення розміру премії ОСОБА_1 ;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 занести у службову картку ОСОБА_1 інформацію про скасування накладених дисциплінарних стягнень згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27.06.2026 № 1556 та наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.06.2026 № 1585;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; банківський рахунок - НОМЕР_3 НОМЕР_4 ) щомісячну премію за червень 2026 року у повному обсязі, без урахування факту її притягнення до дисциплінарної відповідальності наказами командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27.06.2026 № 1556 та від 30.06.2026 № 1585 і без урахування зменшення розміру премії наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.07.2026 № 1625;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 200000,00 гривень.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність її вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Відповідно до пунктів 4, 5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Разом з тим, відповідно до п.3 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.
Позивач не надав обґрунтований розрахунок суми, яку просить стягнути, зокрема не вказав як визначав розмір моральної шкоди.
Суд звертає увагу позивача, що обставини відшкодування моральної шкоди є індивідуальними та доводяться окремо у кожній справі.
Позивачем не наведені жодні обставини та не надані жодні докази, які б свідчили про те, що рішення, дії та бездіяльність відповідача, які оскаржуються у цій справі, призвели до заподіяння йому душевних страждань, приниження честі та гідності тощо.
Верховний Суд у численних рішеннях виклав правовий висновок про необхідність надання позивачами обґрунтованого розрахунку шкоди, заявленої до відшкодування (у тому числі моральної), та залишення позовних заяв без руху у випадку невиконання позивачами такого обов`язку.
Зокрема, такий висновок викладено в ухвалах Верховного Суду: від 28.10.2021 у справі №140/10792/21; від 18.10.2021 у справі №420/15949/21; від 19.11.2020 у справі №9901/360/20, правомірність якого підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2021.
Також суд звертає увагу, що позивач не додав до позовної заяви документа про сплату судового збору, зазначивши при цьому у позовній заяві про звільнення від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", додавши копію посвідчення учасника бойових дій.
В аспекті підстави для звільнення від сплати судового збору у цій справі суд враховує, що за п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Визначаючись у питанні сплати судового збору у цій справі суд враховує, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі - Закон № 3551-XII). У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання щодо сплати судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Аналогічна правова позиція щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 та від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17, а також у постановах Верховного Суду від 08.03.2023 у справі № 701/589/22, від 20.07.2023 у справі № 160/20070/21 та багатьох інших.
Отже, хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права мають бути нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
При цьому слід врахувати, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду була передана справа № 567/79/23 для відступлення, зокрема, і від вищенаведених висновків щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI. В ухвалі від 11.09.2024 у справі № 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин відступу від правового висновку у постановах від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 та від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17.
Велика Палата виходила з того, що зареєстрований у березні 2020 року у Верховній Раді України проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону № 3674-VI в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: "учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав", не було прийнято Верховною Радою України. Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання. Тому в ухвалі від 11.09.2024 у справі № 567/79/23 Велика Палата резюмувала, що із часу прийняття нею 09.10.2019 постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
Таким чином, наразі позиція Великої Палати Верховного Суду щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI залишається усталеною та незмінною.
За змістом позовних вимог цієї справи є оскарження наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, тобто стосується правового статусу позивача як військовослужбовця загалом, та не дає підстав для висновку про пов`язаність предмету спору у цій справі з порушенням права на соціальний захист позивачки саме як учасника бойових дій. Тому судовий збір за подання позовної заяви з цією вимогою підлягає сплаті на загальних підставах.
Отже, судовий збір за подання позову про стягнення середнього заробітку у цій справі підлягає сплаті на загальних підставах.
Відповідно до положень пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2026 приписами Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 3328,00 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 6 Закону встановлено, що у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві та більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну таку вимогу окремо; а за подання позовної заяви, яка одночасно має майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими окремо для вимог майнового та немайнового характеру, тобто відповідні суми підлягають додаванню.
Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена позивачем у грошовому вимірі (200000,00 грн), згідно зі сталою судовою практикою є вимогою майнового характеру, а тому судовий збір за її подання обчислюється за ставками, встановленими для вимог майнового характеру.
Крім того, частиною третьою статті 4 Закону передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі, зокрема через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему (підсистему "Електронний суд"), застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Оскільки позовну заяву подано через систему "Електронний суд", розмір судового збору обчислюється із застосуванням цього коефіцієнта.
Судовий збір за 5 вимог немайнового характеру становить 5 х 0,4 х 3328,00 грн х 0,8 = 5324,80 грн.
Судовий збір за вимогу майнового характеру (моральна шкода) 200000,00 грн х 1% = 2000,00 грн х 0,8 = 1600,00 грн.
Таким чином, за подання цієї позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір у загальному розмірі 6924,80 грн (шість тисяч дев`ятсот двадцять чотири гривні 80 копійок).
Згідно з абзацом першим частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 КАС України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищенаведене, позов необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання (надіслання) до Житомирського окружного адміністративного суду:
- доказів, що підтверджують вказані у позовній заяві обставини, у тому числі розрахунку шкоди, заявленої до відшкодування;
- доказу сплати судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м. Житомир/22030101Код отримувача
(код за ЄДРПОУ) 37976485
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача [рахунок приховано]
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Д.М. Леміщак