Справа №: 397/497/19
провадження №: 2/398/60/26
УХВАЛА
Іменем України
"26" червня 2026 р. м. Олександрія
Олександрійський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Подоляк Я.М.
секретар судового засідання Суржик І.С.
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Репело О.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Олекандрія в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна ,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна недійсними та внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно.
07.04.2023 року представником позивача було подано заяву про зміну предмета позову, яка обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - спадкодавець ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача спадкодавець ОСОБА_4 .
Після смерті батьків позивача залишилась спадщина: житловий будинок АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивач є спадкоємцем першої черги за законом.
Окрім цього позивач є інвалідом 2 групи, тому відповідно до ст. 1241 ЦК України має право на обов`язкову частку у спадщин.
Після смерті ОСОБА_3 батько позивача - ОСОБА_4 спадщину не прийняв, про що позивачу не було відомо за життя останнього.
11 січня 2019 року позивач звернулась до Олександрійської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але отримала від нотаріуса відмову у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
Під час підготовки документів для прийняття спадщини позивачу стало відомо, що житловий будинок АДРЕСА_1 , та квартира АДРЕСА_2 , протиправно продані.
При цьому, як з`ясувалось, під час укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна № 504 від 29.09.2015 року та під час укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна №90 від 18.03.2016 року не були додержані вимоги, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 та ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України.
Так, обидва договори не були підписані покупцем ОСОБА_5 . Під час укладання договору купівлі-продажу від 29.09.2015 року замість покупця ОСОБА_5 та представника продавця - ОСОБА_4 у нотаріуса була присутня інша особа, а саме ОСОБА_6 , яка і поставили підписи у договорі замість вказаних осіб. Під час укладання договору купівлі-продажу від 18.03.2016 року замість покупця ОСОБА_7 , продавця ОСОБА_4 та представника продавця - ОСОБА_4 у нотаріуса також була присутня ОСОБА_6 , яка також поставила підписи у договорі замість вказаних осіб, отже вказані договори вчинені з порушенням письмової форми, тобто з порушенням вимог ч.2 ст.207 ЦК України.
Крім того, оскільки покупець ОСОБА_7 не була присутньою під час укладення обох договорів, приватний нотаріус Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області - Ковтун В.О., яким вказані договору були засвідчені, жодним чином не міг перевірити чи дійсно відповідала воля ОСОБА_7 наміру укласти спірні договори купівлі-продажу.
Також, обидва договори були вчиненні з порушенням вимог ч.5 ст.203 ЦК, оскільки жоден із них не був спрямований на реальне настання правових наслідків, тобто продаж нерухомого майна відповідачем.
Враховуючи викладене, просить визнати недійсними договори купівлі-продажу №504 від 29.09.2015 року та №90 від 18.03.2016 року, та скасувати їх державну реєстрацію.
27.05.2024 року представником відповідача - адвокатом Репело О.В. подано заперечення на заяву про зміну предмета позову, які обґрунтовані тим, що звертаючись до суду з позовом позивач як на підставу позовних вимог зазначала, що її батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , тобто продавці, за станом здоров`я не могли підписувати оскаржувані договори, а тому позивач вважає оскаржувані договори незаконними та такими, що підлягають визнанню недійсними у судовому порядку.
Інших підстав позову, крім незадовільного здоров`я продавців, у тексті позову не зазначено.
У подальшому, позивачкою подано до суду заяву про зміну предмета позову від 06.04.2023 року, за підписом її представника, якою вона доповнює свої первісні позовні вимоги двома новими, а саме просить: скасувати державну реєстрацію договору купівлі-продажу №504, житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 , представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Олександрійського районного округу Кіровоградської області - Ковтун В.О. 29.09.2015 року; скасувати державну реєстрацію договору купівлі-продажу № 90, квартири АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_4 , представником ОСОБА_4 - ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Олександрійського районного округу Кіровоградської області - Ковтун В.О. 18.03.2016 року.
Тобто, вказаною заявою змінюється предмет позову, оскільки первісні позовні вимоги доповнюються новими.
Крім цього, у даній заяві по новому викладена підстава позову та відсутнє посилання на первісне обґрунтування позовних вимог.
Так, позивачка вказує про те, що жоден із договорів купівлі-продажу нерухомого майна не були підписані покупцем ОСОБА_7 , тобто відповідачкою.
Зазначається, що відповідачка не була присутньою ані 29.09.2015 р., ані 18.03.2016 р. у приватного нотаріуса Ковтун В.О., тому останній жодним чином не міг перевірити, чи дійсно відповідала воля відповідача наміру укласти спірні договори купівлі-продажу.
Позивачка стверджує, що вчинення у спірних договорах напису « ОСОБА_7 » та підпису напроти позначки «Покупець» іншою особою та відсутність відповідача в момент вчинення договорів купівлі-продажу, тобто 29.09.2015 р. та 18.03.2016 р. у приватного нотаріуса свідчать про очевидну відсутність прямого волевиявлення відповідача укласти кожен із договорів, що свідчить про порушення вимог ч. ч. 3, 5 ст. 203 ЦК України.
Представник відповідача вважаю, що дана заява підлягає поверненню позивачу та не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки подана з порушенням вимог статті 49 ЦПК України, виходячи з наступного.
Згідно із частиною третьою статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Як слідує з матеріалів справи, позивачка у заяві від 06.04.2023 року зазначає про те, що вона змінює лише предмет позову.
Так, у первісному позові заявлено позовні вимоги про визнання недійсними двох договорів купівлі-продажу квартири та будинку, а в заяві про зміну предмета позову ці позовні вимоги доповненні двома новими: про скасування державної реєстрації цих двох договорів.
Отже, заявою від 06.04.2023 року змінено предмет позову.
При цьому, у заяві від 06.04.2023 року також змінено і підставу позову, оскільки викладено нові обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, а саме: договори не були підписані відповідачкою та остання не була присутня у нотаріуса при їх укладенні.
Проте, на первісну підставу позову (незадовільний стан здоров`я продавців), позивачка більше не посилається, що свідчить саме про зміну підстави позову.
При цьому, одночасна зміна і підстави, і предмету позову не допускається, оскільки це є по сутті новим позовом, та суперечить положенням ст. 49 ЦПК України.
Таким чином, заявою від 06.04.2023 р. позивачем фактично пред`явлено новий позов, оскільки заявлено нові позовні вимоги (змінено предмет позову) та зазначено нове обґрунтування позову (змінено підставу позову), що є неприпустимим.
Просить відмовити в прийнятті заяви від 06.04.2023 року та повернути її позивачу, а розгляд справи продовжувати за первісними позовними вимогами.
Вирішуючи питання прийняття заяви представника позивача від 04.04.2023 року, про зміну предмету позову, суд виходить з наступного.
Згідно ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20.
Як вбачається з матеріалів справи, клопотання про зміну предмету позову представником позивача подано у підготовчому судовому засіданні. Зміна предмета позову позивачем полягає у доповненні позовних вимог про скасування державної реєстрації договорів купівлі-продажу. Однак, як вбачається із уточненої позовної заяви ОСОБА_1 поданої 26.06.2019 року (а.с.92,93 т.1) позивачка, окрім визнання договорів купівлі-продажу недійсними, зокрема, просить внести відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно. Вказана уточнена позовна заява була прийнята судом до розгляду.
Наведені обставини свідчать про те, що подане представником позивача клопотання не є зміною предмета позову в розумінні статті 49 ЦПК України. Із змісту уточненої позовної заяви від 26.06.2019 року (а. с. 92-93, т. 1) убачається, що вимога про внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вже була заявлена позивачкою. Відтак подальше формулювання вимоги про скасування державної реєстрації не змінює предмета позову, а лише конкретизує спосіб захисту порушеного права та узгоджує позовні вимоги з наслідками задоволення вимог про визнання правочинів недійсними.
При цьому, як на підстави позову представник позивача посилається на недодержання вимог укладення правочину, додержання яких є необхідним для чинності правочину (ст.203 ЦК України), про що також зазначено і у первісному викладенні позовних вимог.
Також, представник позивача посилається на недодержання вимог укладення правочину, передбачених ч.2 ст.207 ЦК України (правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), оскільки договори не були підписані відповідачкою, а саме відповідачка не була присутня у нотаріуса під час їх укладення.
Фактично представником позивача доповнено підстави позову новою обставиною для визнання договорів купівлі-продажу недійсними, а саме недотриманням письмової форми правочину, що, на думку позивача, свідчить про порушення вимог частини другої статті 207 ЦК України.
Отже, виходячи зі змісту заяви представника позивача, суд дійшов висновку, що подане клопотання не містить одночасну зміну предмета та підстав позову, у зв`язку з цим заява підлягає прийняттю для подальшого розгляду.
16.03.2023 року представником відповідача було подано клопотання про витребування доказів, відповідно до якого просить витребувати від сектору дізнання ВП №1 (м.Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області належним чином засвідчені копії документів, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження №1201912[телефон приховано] від 20.09.2019 року, а саме, висновок почеркознавчої експертизи стосовно договору від 29.09.2015 купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 та висновок почеркознавчої експертизи стосовно договору купівлі-продажу №90 квартири АДРЕСА_2 . Крім того, просить витребувати від органу поліції також процесуальні документи, якими завершилось досудове розслідування по кримінальному провадженню.
Клопотання обґрунтовує тим, що позивач, просить визнати недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна, посилаючись на те, що підписи у них підроблені та не належать підписантам, та на підтвердження цього також просить призначити у справі почеркознавчу експертизу. При цьому, позивач вже зверталась до органу поліції з приводу підроблення підписів, за її заявою було внесено відомості до ЄРДР №1201912[телефон приховано] від 20.09.2019 року, проводилось відповідне розслідування. Отже, в матеріалах кримінального провадження знаходяться висновки почеркознавчих експертиз стосовно оскаржуваних позивачем договорів купівлі-продажу. Крім того, вважає, що доказове значення у справі мають процесуальні документи, якими завершено розслідування у кримінальному провадженні, а також судові рішення, які приймались за наслідками оскарження ОСОБА_1 постанови про закриття кримінального провадження. На його адвокатський запит такі докази органом поліції не надано, роз`яснено, що оскільки його клієнт, відповідач по даній справі, була лише свідком у кримінальному провадженні, вона немає права отримувати запитувані документи.
Позивача підтримала клопотання представника відповідача та просила витребувати для дослідження в судовому засіданні всі матеріали кримінального провадження №1201912[телефон приховано] від 20.09.2019 року
За змістом ст. ст.76,81,95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Одним із засобів встановлення таких даних є письмові докази (документи (крім електронних), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Положеннями ст. 84 ЦПК України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Відповідно до позовних вимог, позивач просить визнати недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна №166 від 29.09.2015 року та №90 від 18.03.2016 року, посилаючись, зокрема, на те, що їх замість покупця було підписано іншою особою.
Із матеріалів цивільної справи вбачається, що ухвалами Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 09.07.2020 по справі призначалась судова почеркознавча експертизу (а.с.117 т.2), та від 25.02.2021 року (а.с.67,68 т.3)
У зв`язку з недостатньою кількістю порівняльного матеріалу експертом 12.08.2021 року було заявлено клопотання про надання вільних і експериментальних зразків почерку ОСОБА_4 , а також вільних і експериментальних зразків почерку ОСОБА_5 (а.с.200 т.3), проте, у зв`язку з неотриманням відповіді на заявлене експертом клопотання, матеріали цивільної справи було повернуто без виконання (а.с. 243,244).
Враховуючи, що в межах розгляду цієї цивільної справи судова почеркознавча експертиза не була проведена у зв`язку з недостатністю порівняльного матеріалу, суд вважає, що клопотання представника відповідача про витребування від сектору дізнання ВП №1 (м.Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області належним чином засвідчених копій документів, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження №1201912[телефон приховано] від 20.09.2019 року, а саме, висновку почеркознавчої експертизи стосовно договору купівлі-продажу житлового будинку від 29.09.2015 №166 та висновку почеркознавчої експертизи стосовно договору купівлі-продажу квартири від 18.03.2016 року №90, підлягає задоволенню, оскільки вказані документи мають суттєве значення для розгляду даної справи. При цьому витребування і дослідження усіх матеріалів кримінального провадження є недоцільним.
26.06.2026 року позивачем також подано клопотання про витребування доказів, відповідно до якого просить витребувати від Державної прикордонної служби України інформацію про те, чи перетинала ОСОБА_2 кордон України, оскільки вважає, що остання зробила це з метою уникнення відповідальності по справі.
Представник відповідача заперечував про витребування вказаної інформації.
Суд заслухавши думку учасників справи, відмовляє у задоволенні клопотання про витребування від Державної прикордонної служби України інформації щодо перетину відповідачкою державного кордону України, оскільки позивачкою не зазначено для доведення яких обставин справи їй необхідна вказана інформація. Інтереси відповідача в суді представлені адвокатом, а сам по собі факт можливого перетину особою державного кордону України не свідчить про її намір ухилитися від участі у судовому процесі чи уникнути відповідальності. Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання та право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, установлених законом. Тому припущення заявника про те, що можливий виїзд відповідачки за кордон свідчить про намір відповідачки уникнути участі у судовому процесі та/або відповідальності, є необґрунтованим.
26.06.2026 року позивачем подано клопотання, відповідно до якого просить суд звернутись до правоохоронних органів Кіровоградської області із заявою про вчинення кримінального правопорушення суддею Мірошніченко Д.В. за попередньою змовою із адвокатами Репело О.В., Токар та учасницею надання вільних зразків за ОСОБА_2 - її матір`ю ОСОБА_6 . Клопотання обґрунтовує тим, що вона вже повідомляла попередній склад суду про те, що суддя Мірошніченко Д.В. за попередньою змовою з адвокатами Репело О.В., Токар, зловживаючи своїм службовим становищем підклали до матеріалів даної справи вільні зразки почерку ОСОБА_6 , що є злочином. Проте, перевірку фактів за її повідомленням ніхто не провів.
Представник відповідача заперечував у задоволенні вказаного клопотання з огляду на його безпідставність.
Суддя в рамках цивільного процесу не уповноважений звертатися до правоохоронних органів із повідомленням про злочин за заявою сторони. У разі наявності відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, позивач не позбавлена права самостійно звернутися до відповідного органу досудового розслідування в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. Враховуючи викладене, підстави для задоволення даного клопотання позивача відсутні.
Крім того, під час розгляду справи позивачем неодноразово подавались клопотання про виклик свідків, зокрема просила викликати в судове засідання в якості свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , для з`ясування питань: Чи міг писати її тато ОСОБА_4 та мама ОСОБА_3 ?; Чи висловлювався з приводу бажання дожити віку у своїй хаті (квартирі)?; Чи підписи на оспорюваних договорах купівлі-продажу схожі на ті що могли залишити її батьки?; Чи маються на оспорюваних договорах купівлі-продажу написи і підписи виконані ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ?.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивачем заявлено вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, отже обставини, які позивач намагається встановити, а саме: чи підписи на оспорюваних договорах купівлі-продажу схожі на ті що могли залишити її батьки; чи маються на оспорюваних договорах купівлі-продажу написи і підписи виконані ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , не можуть підмінятись або спростовуватись показами свідків, оскільки для з`ясування вказаних обставин, необхідні спеціальні знання.
ПОСТАНОВИВ:
Прийняти до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу №504, житлового будинку АДРЕСА_1 від 29.09.2015 року та договору купівлі-продажу №90 квартири АДРЕСА_2 та скасування державної реєстрації.
Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням зміни предмета позову, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування від Державної прикордонної служби України інформацію про те, чи перетинала ОСОБА_2 державний кордон України та виклик свідків - відмовити.
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звернення до правоохоронних органів Кіровоградської області із заявою про вчинення кримінального правопорушення суддею Мірошніченко Д.В. за попередньою змовою із адвокатами Репело О.В., Токар - відмовити.
Клопотання представника відповідача про витребування від сектору дізнання ВП №1 (м. Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області належним чином завірені копії висновків почеркознавчої експертизи відносно договору від 29.09.2015 купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 та висновку почеркознавчої експертизи відносно договору купівлі-продажу №90 квартири АДРЕСА_2 проведеної у межах кримінального провадження №1201912[телефон приховано] від 20.09.2019 року, задовольнити та виребувати вищезазначені документи.
У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Відкласти підготовче судове засідання на 07.09.2026 року на 11:00 год.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Я.М.Подоляк