ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
"23" липня 2026 р. м. Харків Справа № 922/4570/25
Господарський суд Харківської області у складі:
суддя Жигалкін І.П.
при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.
розглянувши справу
за позовом Громадської організації "Харківське медичне товариство", м. Харків
до 1. Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків; 2. Фізичної особи ОСОБА_2 , м. Харків
про стягнення 2 749 341,05 грн
за участю представників: не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
Громадська організація "Харківське медичне товариство" (надалі - Позивач) звернулась 19 грудня 2025 року до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) грошові кошти в сумі 150 000,00 грн, як часткове відшкодування збитків (матеріальної шкоди), а також стягнення судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн (орієнтовно).
Позивач, обґрунтовує свій позов щодо стягнення з Відповідача на свою користь 150 000,00 грн на відшкодування збитків (матеріальної шкоди) тим, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 у справі №922/751/25 було встановлено факт непередання Відповідачем до складу майна АТЗТ «Медицина» основних фондів поліклініки, які такі, що були прийняті Відповідачем як виконуючим обов`язки керівника АТЗТ «Медицина» від правопопередника Позивача - Харківського наукового медичного товариства за актом як внесок до статутного капіталу АТЗТ «Медицина». Таким чином, на думку Позивача, Відповідач завдав майнової шкоди.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.12.2025 позовну заяву Громадської організації "Харківське медичне товариство" залишено без руху, встановлено Позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; доказів, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн; всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
30 грудня 2025 року, в межах строку встановленого судом, до суду Позивачем подано заяву (вх. № 30531) про усунення недоліків разом з доказами: сплати (доплати) судового збору у розмірі 2422,40 грн, доказами відправлення Відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів та інші докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.01.2026 виправлено описку допущену у вступній частині ухвали Господарського суду Харківської області від 22.12.2025 у справі № 922/4570/25, вказавши назву процесуального документу, а саме: «УХВАЛА про залишення позовної заяви без руху».
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.01.2026 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі №922/4570/25, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
13 січня 2026 року представником Громадської організації "Харківське медичне товариство" адвоката Мица Ю.В. подано заяву (вх. №982) про збільшення позовних вимог та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Свою заяву Позивач обґрунтовує наявністю правових підстав для збільшує розмір позовних вимог щодо стягнення на користь ГО «Харківське медичне товариство» з фізичної особи ОСОБА_1 суму у розмірі 2 749 341,05 грн відшкодування збитків (матеріальної шкоди).
Ухвалою суду від 14.01.2026 прийнято до розгляду заяву (вх. №982 від 13.01.2026) представника Громадської організації "Харківське медичне товариство" адвоката Мица Ю.В. про збільшення розміру позовних вимог та подальший розгляд справи № 922/4570/25 здійснювати з урахуванням поданих збільшень. Заяву (вх. №982 від 13.01.2026) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задоволено. Справу №922/4570/25 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Підготовче засідання призначено на "05" лютого 2026 р. об 11:45.
05 лютого 2026 року судом постановлено ухвалу, якою повідомлено учасників справи, що засідання по справі, яке було призначене на 05 лютого 2026 року о(б) 11:45 год. не відбулося, з підстав здійснення з боку РФ масованою комбінованою атакою реактивними системами залпового вогню з касетними боєприпасами, ракетами, КАБами та дронами різних модифікацій. Через таку атаку по місту були пошкоджені критично важливі об`єкти теплоенергоцентралі та електропідстанції. Відсутність опалення та порушення стабільної роботи систем життєзабезпечення в зимовий період становить реальну загрозу життю та здоров`ю. Так, в приміщенні суду відсутня напруга для належної роботи техніки, а також відбулося падіння температури, що досягала 2 градусів, як у залах судових засідань та кабінетах. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасників справи повідомити додатково відповідною ухвалою.
Учасники справи ухвалою від 17.02.2026 повідомлені належним чином про те, що підготовче засідання у справі відбудеться 03 березня 2026 року о(б) 11:45 год.
Судом в ухвалі від 03.03.2026 зазначено, що підготовче засідання не відбулося, оскільки при розгляді 03.03.2026 справи № 922/4570/25 було виявлено неможливість налагодження коректної роботи системи відеоконференцзв`язку через проблеми з обладнанням на стороні адміністратора підсистеми ВКЗ - ДП "Інформаційні судові системи". Таким чином, надаючи можливість всім учасникам скористатися своїм право на доступ до правосуддя, підготовче засідання у справі відбудеться 19 березня 2026 року о(б) 11:00 год.
Ухвалою від 19.03.2026 судом було задоволено клопотання (вх. №6628 від 19.03.2026) про відкладення. Продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до "15" квітня 2026 р. та відкладено підготовче засідання на 02.04.2026 о 12:15.
Учасники справи були повідомлені ухвалою від 02.04.2026 про те, що наступне підготовче засідання у справі відбудеться 16 квітня 2026 року о(б) 12:15 год.
Підготовче засідання призначене 16.04.2026 не відбулося з причин, що не залежать від волі сторін, а саме: через безпекову ситуацію в м. Харкові, зумовлену масованою атакою ворожих БпЛА та оголошенням режиму повітряної тривоги. Таким чином підготовче засідання у справі відбудеться 23 квітня 2026 року о(б) 10:30, про що постановлено ухвалу від 16.04.2026.
Ухвалою від 23.04.2026 було задоволено клопотання (вх. № 9159 від 16.04.2026) Громадської організації "Харківське медичне товариство" та залучено до участі у справі № 922/4570/25 співвідповідача - Фізичну особу ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Зобов`язано Позивача надіслати новому відповідачу - Фізичній особі ОСОБА_2 копію позовної заяви з доданими до неї документами. Належні докази відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів надати суду. Підготовче засідання відкладено на 07 травня 2026 року о 11:15
07 травня 2026 року представником Позивача подано до суду клопотання (вх. №10993) про відкладення підготовчого засідання та клопотання (вх. №11016) про розгляд справи №922/4570/25 спочатку.
Ухвалою суду від 07.05.2026 клопотання (вх. №11016 від 07.05.2026) заявлене в порядку ч. 4 ст. 48 ГПК України - задоволено; розгляд справи постановлено розпочати з спочатку; підготовче засідання відкладено на 28 травня 2026 року о 11:15.
28 травня 2026 року фізичною особою ОСОБА_2 подано до суду клопотання (вх. № 12911) про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 28.05.2026 повідомлено учасників справи про те, що клопотання (вх. 12911 від 28.05.2026) про відкладення розгляду справи задоволено; підготовче засідання у справі відбудеться 18 червня 2026 року о(б) 11:15 год.
Ухвалою суду від 18.06.2026 повідомлено учасників справи про те, що підготовче засідання у справі відбудеться 02 липня 2026 року о(б) 11:00 год.
Ухвалою суду від 02.07.2026 повідомлено учасників справи про те, що підготовче засідання у справі відбудеться 09 липня 2026 року о(б) 13:00 год.
Ухвалою суду від 09.07.2026 повідомлено учасників справи про те, що підготовче провадження продовжено на 30 днів; підготовче засідання у справі відбудеться 23 липня 2026 року о(б) 11:30 год.
Судом постановлено 15.07.2026 ухвалу про виправлення описки допущеної у мотивувальній частині ухвали Господарського суду Харківської області від 07.05.2026 у справі № 922/4570/25, зазначивши: «Розглянувши матеріали справи та клопотання про здійснення розгляду справи спочатку (вх. №11016 від 07.05.2026), клопотання (вх. №10993 від 07.05.2026) про відкладення підготовчого засідання, суд зазначає наступне.», яка є невід`ємною частиною ухвали Господарського суду Харківської області від 07.05.2026 у справі № 922/4570/25.
У призначене на 23 липня 2026 року жодний представник сторін не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили. Жодних, клопотань, пояснень, доказів тощо до суду не надано. Про день та час проведення засідання був повідомлений належним чином.
В силу приписів ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і в той же час учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.
Крім цього, учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, а також надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України визначено обов`язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.
При цьому, суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому, суд має повно, об`єктивно та всебічно дослідити всі обставини справи, всі надані сторонами у справі докази та надати їм оцінку, вирішити інші питання, що виникають в ході розгляду справи, у тому числі розглянути всі клопотання та заяви учасників судового процесу, та постановити за результатами їх розгляду відповідні судові рішення.
Суд зазначає, що представник Позивачу було достеменно відомо про хід розгляду справи, адже всі ухвали суду по справі №922/4570/25 направлялися до електронного кабінету Громадської організації "Харківське медичне товариство" та були доставлені, що вбачається з інформації, яка міститься в Комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного документу.
Проте, як вже було зазначено, представник Позивача в судове засідання щодо розгляду справи, призначене на 23.07.2026р. не з`явився.
В рішенні від 07.07.1989р. у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).
Так, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.
Отже, право позивача як учасника справи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Частиною 4 ст. 202 ГПК України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У пункті 7.18 постанови від 30.03.2020 у справі №910/13008/19 Верховний Суд відзначив, що «наведені положення статей 202, 226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності. Вказані висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19 та постанові від 05.06.2020 у справі №910/16978/19.
У постанові від 03.04.2025 по справі №203/4777/20 ВС відзначає, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20.
На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитися з подіями процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Богонос проти Росії" від 05 лютого 2004 року).
Відповідно до статтей 42, 120, 196 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника) або не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою. Тобто, учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Системний аналіз змісту пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у частині 4 статті 202 та у пункті 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.
Залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у справі, проте не повідомив суд про причини своєї неявки та не надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, є негативним правовим наслідком для позивача.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку представника Позивача у підготовче засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Враховуючи імперативний характер статтей 202 та 226 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги те, що позивач не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому суд доводить до відома, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 41, 42, 202, 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Громадської організації "Харківське медичне товариство" до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в розмірі 2749 341(два мільйони сімсот сорок девять тисяч триста сорок одна) гривень 05 копійок на відшкодування збитків (матеріальної шкоди) - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписанняння суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку статтей 255-257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Ухвалу складено та підписано 27.07.2026.
Суддя І.П. Жигалкін