УХВАЛА
27 липня 2026 року
м. Київ
справа № 462/4314/24
провадження № 61-9582ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кремінець Микола Миколайович, на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 30 січня 2025 року, додаткове рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14 лютого 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни, треті особи: державний реєстратор Поліщак Марія Василівна, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Біляк Оксана Ярославівна, про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акта про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтва про право власності, виданого на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки, та витребування майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ДП «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Н. М., з участю третіх осіб: державний реєстратор Поліщак М. В., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Біляк О. Я., про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акта про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтва про право власності, виданого на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 30 січня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 14 лютого 2025 року заяву представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Дяківа В. Б. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 7 000 грн понесених витрат на правничу допомогу. В решті вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кремінець М. М. залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ростової Людмили Олександрівни задоволено.
Змінено рішення Залізничного районного суду м. Львова від 30 січня 2025 року, доповнено мотивувальну частину такого визначеними у цій постанові абзацами.
У решті рішення Залізничного районного суду м. Львова від 30 січня 2025 року залишено без змін.
Додаткове рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14 лютого 2025 року залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ростової Л. О. судовий збір в розмірі 1 261,20 грн, сплачений за подання апеляційної скарги.
24 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кремінець М. М. вперше подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 30 січня 2025 року, додаткове рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14 лютого 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2025 року поновлено ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Кремінець М. М., строк на касаційне оскарження судових рішень; касаційну скаргу залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Кремінець М. М., на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 30 січня 2025 року, додаткове рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14 лютого 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
16 липня 2026 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кремінець М. М., через підсистему «Електронний суд» вдруге звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Залізничного районного суду м. Львова
від 30 січня 2025 року, додаткове рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14 лютого 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 23 вересня 2025 року.
Касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження.
ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кремінець М. М., порушила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки починаючи з квітня 2025 року представник скаржниці тяжко захворів, у зв`язку з тим, що хвороба прогресуала він перебував на тривалому стаціонарному лікуванні, переніс складне оперативне втручання, а після стаціонарного лікування продовжує перебувати на амбулаторному лікуванні під постійним наглядом лікарів, на підтвердження чого надано копії медичних документів.
Відповідно до частини першої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Тобто відлік строку на касаційне оскарження процесуальний закон визначає таким чином: протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення або протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь
у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.
Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Поважними причинами пропуску строку є ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані
з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Частинами першою та другою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду
в інтересах іншої особи може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Відповідно до частини першої статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.
У цивільному судочинстві адвокат не наділений самостійними процесуальними правами та не є стороною у справі, а лише здійснює від імені особи,
яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. При цьому, сторона
у справі на свій розсуд обирає спосіб реалізації своїх процесуальних прав, звернутися до суду особисто або через представника. Так само сторона вільна
у виборі свого представника. Однак, обравши представника і звернувшись через нього до суду, сторона повинна розуміти, що дії вчинені таким представником здійснюються від її імені.
Скориставшись правом брати участь у судовому процесі через представника та уповноваживши адвоката Кремінця М. М. на представництво своїх інтересів у суді, ОСОБА_1 мала усвідомлювати, що представник буде здійснювати від її імені процесуальні права та обов`язки.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.
Разом тим, саме на заявницю покладено обов`язок доведення наявності в неї об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення.
Повідомлені заявницею відомості не дають достатніх підстав для визнання причин значного пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень поважними. З моменту повернення вперше поданої касаційної скарги (ухвала Верховного Суду від 08 грудня 2025 року) до надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції вдруге (16 липня 2026 року) минуло більше семи місяці.
Водночас, наданими копіями медичних документів підтверджено перебування Кремінця М. М. на стаціонарному лікуванні у період з 05 по 25 лютого 2026 року та з 26 лютого по 31 березня 2026 року.
Верховний Суд враховує, що вперше подану касаційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з тим, що у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не було додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Усунення недоліків касаційної скарги в цій частині, про що власне зазначає заявниця у вдруге поданій касаційній скарзі, не вимагає наявності у сторони спеціальних знань в сфері права. Відомості про вартість спірного майна мали бути відомі ОСОБА_1 ще станом на час звернення до суду з позовом у травні 2024 року та враховані при сплаті судового збору за подання нею позовної заяви та апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (заява № 3236/03) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.
Частиною третьою статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених процесуальним законом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Не усунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.
Отже, ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кремінець М. М., необхідно навести інші причини, які можуть свідчити про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надати достовірні докази на їх підтвердження.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кремінець Микола Миколайович, на рішення Залізничного районного суду м. Львова
від 30 січня 2025 року, додаткове рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14 лютого 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 23 вересня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк
до 10 серпня 2026року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников