Справа № 946/1509/26
Провадження № 2/946/2826/26
У х в а л а
27 липня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Смокіної Г.І.,
за участю секретаря судового засідання - Арнаут М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
05.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду.
21.04.2026 та повторно 04.05.2026 від відповідачки ОСОБА_2 надійшли заяви про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, мотивуючи тим, що розгляд справи без проведення підготовчого засідання та виклику сторін є передчасним та таким, що унеможливлює повне та всебічне з?ясування обставин справи. У провадженні цього ж суду знаходиться справа № 946/283/25 про стягнення аліментів. Швидкий розгляд справи про розірвання шлюбу у спрощеному порядку без врахування обставин, що досліджуються у справі про аліменти (майновий стан, участь у вихованні дітей), призведе до прийняття суперечливих судових рішень, що порушує принцип правової визначеності. У межах даної справи відповідачка має намір подати зустрічні позовні вимоги про визначення місця проживання дітей та поділу спільного майна подружжя. Наявність малолітніх дітей, намір заявлення зустрічних позовних вимог та наявність спору щодо майнових прав між сторонами свідчить про те, що дана справа не може вважатися малозначною та не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Просить перейти від розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання та викликати сторони для надання пояснень та реалізації процесуальних прав.
27.04.2025 від відповідачки ОСОБА_2 надійшло клопотання про зміну способу участі позивача у судовому засіданні та забезпечення його особистої явки до суду, мотивуючи тим, що подане позивачем клопотання не містить належного обґрунтування неможливості його особистої участі у судовому засіданні. Зокрема, не зазначено фактичного місця перебування позивача, не подано жодних доказів, які підтверджують поважні причини неявки, відсутні документи щодо перебування за межами України позивача, стану здоров`я або інших об`єктивних обставин, які б могли підтверджувати неможливість його особистої участі у судовому засіданні та обґрунтовувати необхідність проведення засідання в режимі відеоконференції. Проведення судового засідання виключно у режимі відеоконференції ускладнює безпосередню оцінку пояснень позивача, обмежує можливість перевірки добровільності його позиції, не забезпечує повною мірою принцип безпосередності судового розгляду. Також у клопотанні відсутні будь-які дані щодо технічної можливості стабільного зв`язку, конфіденційності та належної процесуальної якості участі у засіданні. З урахуванням викладеного участь позивача у режимі відеоконференції не є обґрунтованою та не забезпечує досягнення завдань цивільного судочинства. Натомість лише особиста явка позивача у судове засідання дозволить забезпечити повне, об`єктивне та безпосереднє з`ясування обставин справи. Просить змінити спосіб участі позивача у судовому засіданні з режиму відеоконференції на обов`язкову особисту явку в зал судового засідання, визначити участь позивача у судовому засіданні виключно шляхом особистої присутності для надання пояснень у справі.
25.05.2026 від відповідачки ОСОБА_2 надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та витребування доказів, мотивуючи тим, що у матеріалах справи міститься позовна заява про розірвання шлюбу, яка нібито підписана особисто позивачем, проте фактичні обставини справи дають відповідачці підстави стверджувати, що підпис у позовній заяві не належить позивачу. Позовна заява датована періодом, коли позивач фактично перебував за межами України, що виключає можливість його особистої присутності на території України для підписання вказаного процесуального документа та особистого передання його представнику чи суду. Візуальне порівняння підпису в позовній заяві з оригінальними зразками підпису ОСОБА_3 виявляє очевидні розбіжності. Надання суду документа з підписом позивача, який викликає обґрунтовані сумніви, містить ознаки введення суду в оману. Зважаючи на доведений факт перебування позивача за кордоном, існують обґрунтовані підстави вважати, що підпис від імені позивача у позовній заяві міг бути виконаний іншою особою. Просить призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання, чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у позовній заяві тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою.
У судовому засіданні відповідачка та її представник - адвокат Мерданський В.І. підтримали клопотання та заяви, подані до суду відповідачкою ОСОБА_2 , друге питання клопотання про призначення експертизи від 25.05.2026, а також пункти 6 та 7 відповідного клопотання в частині витребування доказів з огляду на визнання факту перебування позивача за кордоном не підтримують. Представник додатково пояснив, що на теперішній час позивач не перебуває у рейсі, однак знаходиться за межами країни, що унеможливлює його участь у справі в режимі відеоконфернції за допомогою власних технічних засобів. Крім того, зазначив, що позивач стверджує, що підпис у позовній заяві належить йому, разом із цим позовна заява подана в копії.
У судовому засіданні позивач пояснив, що на час подання позовної заяви знаходився за межами країни, позовна заява була підписана ним власноручно та надіслана його представнику, оригінал якої продемонстрував суду в режимі відеоконференції.
Представник позивача щодо клопотання відповідачки про обов`язкову особисту участь позивача у судовому засіданні заперечував з огляду на те, що позивач ідентифікував себе через за стосунок «Дія» та приймає участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції на підставі ухвали суду, позивач надав докази неможливості безпосередньо приймати участь у судовому засіданні, крім того, процесуальне законодавство передбачає дві умови для участі в режимі відеконференції, які обумовлені технічною можливістю брати участь в режимі відеоконференції у сторони та суду. Щодо особистої участі позивача в судовому засіданні для дачі особистих пояснень зазначив, що у справі приймає участь представник позивача, який може надавати пояснення по суті спору. Щодо клопотання про перехід до загального позовного провадження зазначив, що справи про розірвання шлюбу розглядаються у спрощеному позовному провадженні, згідно ухвали суд про відкриття провадження постановлено про розгляд справи із викликом сторін, тому права сторін не порушено, зустрічного позову відповідачкою не подано, а тому підстав для переходу до загального позовного провадження немає. Щодо призначення почеркознавчої експертизи заперечував з тих підстав, що позовна заява підписана позивачем, оригінал якої останній продемонстрував в режимі відеоконфернції та підтвердив своє волевиявлення на пред`явлення позову про розірвання шлюбу. Додатково пояснив, що договір про надання правничої допомоги підписано за допомогою застосунку «Дія», а позовна заява - іншим засобом електронного зв`язку. Крім того, підписання позовної заяви не є предметом доказування у справі. Просив у задоволенні клопотань і заяв відмовити. Зазначив, що практика ВС, на яку посилається відповідачка, не існує.
Вислухавши сторони, їх представників, перевіривши матеріали справи, доводи заявлених клопотань, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Згідно ст. 212 ЦПК України, учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала. Учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі відсутності в учасника справи, його представника засобів електронної ідентифікації, передбачених абзацом першим цієї частини, ідентифікація такої особи здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус". Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
Згідно зі ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.06.2026 за клопотанням позивача від 26.05.2026 постановлено проводити судове засідання, призначене на 21.07.2026, та усі наступні судові засідання у справі за участю позивача ОСОБА_1 в режимі відеоконференції, копію якої направлено сторонам 01.06.2026 згідно супровідного листа. Ухвала набрала законної сили та відповідно до ст. 18 ЦПК України є обов`язковою до виконання.
З урахуванням ухвали суду від 01.06.2026, яка є чинною, приймаючи до уваги те, що у справі приймає участь представник позивача, який може надавати пояснення по суті спору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов`язання позивача особистою явкою до суду для дачі пояснень по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Згідно п. 4 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малознаними справами є справи про розірвання шлюбу.
Відповідно ч. 1 ст. 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Згідно із ч. 1 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30.03.2026 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачка із зустрічним позовом до суду не зверталась.
Враховуючи, що справа за предметом позову є малозначною, ухвалою суду від 30.03.2026 розгляд справи призначено проводити з повідомленням сторін та зустрічного позову відповідачкою не заявлено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Наявність у провадженні суду цивільної справи за участю сторін про стягнення аліментів на висновок суду не впливає.
Згідно ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
У постанові ВС від 08.07.2021 № 916/209/20 зазначено:
«35. Принцип диспозитивності передбачає, зокрема, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 14 ГПК України).
36. При розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом (частина перша 161 ГПК України).
37. Статтею 162 ГПК України передбачено обов`язкові вимоги до змісту та оформлення позовної заяви, зокрема визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (частини перша, друга цієї статті).
38. Таким чином, позовна заява має містити підпис позивача або його представника. При цьому, позовна заява має бути підписана власноручно, відтворення підпису за допомогою факсиміле або інших технічних засобів відтворення зображення підпису процесуальним законом не допускається. З урахуванням положень частини восьмої статті 6 ГПК України позовна заява може містити електронний цифровий підпис, прирівняний до власноручного підпису, відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
39. Ці приписи кореспондуються з положеннями статті 42 ГПК України про те, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (частина восьма цієї статті).
40. За змістом частини п`ятої статті 174 ГПК України позовна заява повертається позивачу у разі, якщо таку заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано (пункт 1 вказаної норми).
41. Зазначені положення засвідчують обов`язковість та безумовність вимоги господарського процесуального закону стосовно підписання позовної заяви власноручним або електронним цифровим підписом позивача (його представника) або особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, як підтвердження справжньої волі позивача на настання відповідних правових наслідків станом на час звернення до суду із позовом, отже дотримання принципу диспозитивності господарського судочинства.
42. Використання в такому випадку факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису ГПК України не допускається.
43. Скріплення позовної заяви підписом позивача, його представника або іншої особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, має бути виконане власноручно у спосіб, визначений статтями частиною восьмою статті 42, частиною другою статті 162 ГПК України.
44. У разі недотримання цих вимог процесуальний закон не передбачає можливості залишення позовної заяви без руху задля підтвердження волевиявлення позивача, а в залежності від стадії процесу встановлює безумовні наслідки, зокрема, повернення позовної заяви і доданих до неї документів зі стадії відкриття провадження у справі (частина четверта статті 174 ГПК України) або залишення позову без розгляду після відкриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.».
Разом із цим, з пояснень позивача та його представника вбачається, що позовна заява підписана позивачем особисто, проте до суду представником позивача подана позовна заява, надіслана позивачем засобом електронного зв`язку, отже наслідки у вигляді залишення позову без розгляду згідно висновку ВС у справі № 916/209/20 не можуть бути застосовані з огляду на відмінність обставин справи, що розглядається.
Згідно ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
З огляду на встановлені судом обставини, є підстави для залишення позовної заяви без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, а саме, надання до суду позовної заяви (оригіналу) з власноручним підписом позивача.
З огляду на висновок суду про залишення позову без руху та надання останньому строку для усунення недоліків позову, суд дійшов висновку про передчасність вирішення питання про призначення почеркознавчої експертизи.
Керуючись ст. 13, 18, 19, 175, 187, 193, 212, 223, 257, 258-261, 277, 353 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_2 від 21.04.2026 та 04.05.2026про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 від 27.04.2026 про зміну способу участі позивача у судовому засіданні та забезпечення його особистої явки до суду - відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 від 25.05.2026 про призначення судової почеркознавчої експертизи - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, які зазначені у мотивувальній частині ухвали, який не можеперевищувати п`яти днів з дня вручення копії ухвали.
Роз`яснити позивачу наслідки ст. 257 ЦПК України у вигляді залишення позовної заяви без розгляду у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Г.І.Смокіна