Справа № 211/7271/24
Провадження № 2-з/761/278/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 , особи, які можуть отримати статус учасників справи: ОСОБА_2 , Адміністрація Державної прикордонної служби України, про забезпечення доказів до моменту подання позовної заяви,
встановив:
ОСОБА_1 (далі по тексту - заявник) звернувся до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою про забезпечення доказів до моменту подання позовної заяви, відповідно до якої просив забезпечити докази, шляхом їх витребування з Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26), а саме інформації про перетин державного кордону України громадянкою України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 01.04.2021 по теперішній час, для можливості подальшого звернення до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики.
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.11.2024 вказану позовну заяву направлено за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.
У липні 2026 року дана позовна заява надійшла за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2026 цивільну справу вирішено передати на розгляд судді Саадулаєву А.І.
Сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд дійшов висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
При цьому, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Так, згідно з ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви (ч. 3 ст. 116 ЦПК України).
При цьому, одним із способів забезпечення доказів є витребування доказів (ч. 2 ст. 116 ЦПК України).
Однак, заявником не доведено того, що у разі невжиття заходів забезпечення доказів засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Крім того, як вбачається із ЄДРСР, рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.03.2025 у справі № 211/7514/24 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики - задоволено. Тобто, відсутня потреба у витребуванні даного доказу.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 76, 116-118, 353-355 ЦПК України, суд
постановив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.
Суддя: Саадулаєв А.І.