Справа № 935/1265/25 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О.
Категорія 39 Доповідач Григорусь Н. Й.
У Х В А Л А
27 липня 2026 р. м. Житомир Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого судді: Григорусь Н.Й.,
суддів: Галацевич О.М., Панкеєвої В.А.,
вирішуючи відповідно до вимог ст. 359 ЦПК України питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2025 року
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2025 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 задоволені, вирішено питання судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, 03 червня 2026 року з порушенням строку на апеляційне оскарження відповідач подала апеляційну скаргу, просила рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2025 року скасувати в частині стягнення відсотків у розмірі 42175 грн, судового збору та витрат на правничу допомогу, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позову у цій частині, зменшити загальну суму стягнення до 13000 грн.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 12 червня 2026 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху, у зв`язку з тим, що зазначені у апеляційній скарзі підстави для поновлення строку на оскарження рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2025 року визнані судом неповажними, оскільки оскаржуване рішення ОСОБА_1 отримала 22 жовтня 2025 року, а наведені останньою доводи, що доставка копії рішення у особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» не може вважатись належним врученням судового рішення та посилання на обмеження у зв`язку з воєнним станом у країні електропостачання та тривалих перебоїв у роботі інтернету, визнана судом недостатньою підставою для поновлення строку за відсутності будь-яких доказів та обставин, що їй перешкоджало у визначений законом строк ознайомитись із матеріалами справи та подати апеляційну скаргу, а саме у період після 22 жовтня 2025 року. Апеляційна скарга мала бути подана протягом тридцяти днів з дня отримання ОСОБА_1 копії рішення суду. Скаржнику запропоновано навести інші поважні причини пропущення строку апеляційного оскарження, оскільки наведені причини судом визнані неповажними.
На виконання ухвали суду ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, на обґрунтування якого зазначила, що оскаржуване рішення у паперовій формі не отримувала, автоматична доставка документу до кабінету в Електронному суді відбулася 23 жовтня 2025 року, проте про існування останнього дізналась у березні 2026 року, коли з її заробітної плати почалось примусове утримання частини її доходу на виконання останнього. Зазначила, що пропуск строку на оскарження рішення суду першої інстанції зумовлений скрутним становищем, відсутністю фінансової можливості скористатись правовою допомогою та наявністю щодо неї ще трьох судових проваджень за позовами мікрофінансових організацій. Посилаючись на практику Верховного суду, вважає, що наведені нею обставини є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження задля уникнення надмірного формалізму та забезпечення доступу до суду, додатково долучила копію довідки ТОВ Медичний центр «МЛ «ДІЛА» від 22 травня 2026 року про утримання із доходу ОСОБА_1 для погашення заборгованості за постановами приватного виконавця.
Колегія суддів, дослідивши матеріали заяви про поновлення строку вважає, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Згідно із частиною 3 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 4 статті 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 ЦПК України.
Колегія суддів вважає, що наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними з наступних підстав.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху судом встановлено, що 16 жовтня 2025 року Коростишівським районним судом Житомирської області розглянуто справу та ухвалено рішення у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Відповідно до довідки про доставку електронного документа в електронному вигляді «рішення» від 16 жовтня 2025 року в даній справі було надіслано одержувачу ОСОБА_1 в її електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 22 жовтня 2025 року о 13:20:11 (а.с. 87).
Отже, перебіг строку на апеляційне оскарження рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2025 року для ОСОБА_1 розпочався 23 жовтня 2025 року та закінчився 21 листопада 2025 року, однак апеляційну скаргу остання подала до Житомирського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» 03 червня 2026 року, тобто з пропуском строку, встановленого ст.354 ЦПК України.
Колегія суддів звертає увагу на те, щовказані ОСОБА_1 у заяві на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 12 червня 2026 року підстави для поновлення строку є аналогічними за змістом до зазначених у первісному клопотанні про поновлення строку, долученому до апеляційної скарги. Подана ж копія довідки ТОВ «МЛ «ДІЛА» не містить відомостей, які могли б слугувати підставою для поновлення заявнику строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Разом з тим, посилання заявника на позиції Верховного Суду, зокрема постанову від 24 січня 2024 року у справі №367/6803/17 та ухвалу від 11 грудня 2024 року у справі №755/12836/21 апеляційний суд не бере до уваги, встановивши відсутність таких судових рішень Верховного Суду у зазначених справах.
Підтвердження того, що ОСОБА_1 не могла самостійно звернутись з апеляційною скаргою у встановлений законом строк або звернутись до адвоката про надання безоплатної правової допомоги у визначений законом строк апеляційного оскарження, суду не надано.
Отже, ОСОБА_1 не навела переконливих та об`єктивних причин пропуску строку на звернення до суду із апеляційною скаргою у строки, визначені законом, зважаючи на тривалий час, який пройшов з моменту винесення оскаржуваної постанови.
Посилання ОСОБА_1 , що доставка судового рішення у Електронному суді не може вважатися належним врученням судового рішення, на думку суду, є її особистим трактуванням чинного законодавства. Вказаним доводам суд надав вичерпну оцінку в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 12 червня 2026 року.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що вказані ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження є такими, що не свідчать про наявність істотних перешкод чи труднощів, підтверджених достатніми та належними доказами для звернення із апеляційною скаргою у строки, визначені ЦПК України та не можуть бути визнані поважними.
Встановивши, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, наведені причини пропуску цього строку визнані неповажними, а інших підстав для поновлення строку заявником не зазначено, суд апеляційної інстанції доходить обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених частиною четвертою статті 357 та пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визнає легітимними обмеженнями вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності та зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).
Відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19, процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в судочинстві виникнуть порушення прав учасників процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищенаведене у відкритті апеляційного провадження слід відмовити, оскільки зазначені у заяві підстави для поновлення строку є неповажними.
Керуючись ст. ст. 357, 358 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2025 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Н.Й. Григорусь
Судді О.М. Галацевич
В.А. Панкеєва